Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана

Чоловік виріс у родині, де шанували духовні та культурні цінності, берегли звичаї та обряди українського народу.
У 18 років актор розпочав свій творчий шлях у Мукачівському драматичному театрі. Саме тут він зустрів свою майбутню дружину, тут відбулася його творча реалізація.
24 лютого 2022 року, як і більшість українців, почув страшну звістку від дружини: «Почалася війна».
З перших днів Євген долучився до волонтерського руху, допомагаючи дітям та жінкам, які рятувалися від російської агресії в більш спокійному регіоні.

Після святкування першого дня народження молодшого сина, він вирушив до військкомату.
За час служби в ЗСУ Євген пройшов гарячі точки Харківського, Донецького та Запорізького напрямків. Він втрачав побратимів, отримував контузії, але щоразу повертався до своїх.
Віра в майбутнє України, її відродження, силу та процвітання не згасла попри війну, біль втрат та інші випробування.
Євген продовжує захищати Батьківщину та виховує синів справжніми патріотами.
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити

До цієї новини немає коментарів