«Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади

Антону 36 років, вдома на Дніпропетровщині його чекають батьки, дружина й син.
– Найважче з початку російського вторгнення було в перші тижні, коли ми зупиняли ворога на Запоріжжі, – каже Антон. – Тоді дуже активно працювала російська авіація, їхні вертушки залітали прямо на наші позиції й накривали вогнем із неба. Але ми вистояли.
Пізніше, на Бахмутському напрямку, в мене був найближчий контакт із ворогом, «вагнери» підходили майже впритул. Тоді я отримав контузію – артилерійський снаряд прилетів на бруствер, вибухова хвиля пішла в мій бік. Пройшов лікування, після якого повернувся в підрозділ…
Звичайно, тут непросто, коли виходиш на позиції, завжди думаєш, чи повернешся. Зате хороший колектив – товариші, на яких можеш покластися. Мій контракт давно закінчився, але поки воєнний стан, буду тут.
Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював. Це найкраща мотивація…
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
До цієї новини немає коментарів