«Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював…» Історія бійця 128-ї бригади
Антону 36 років, вдома на Дніпропетровщині його чекають батьки, дружина й син.
– Найважче з початку російського вторгнення було в перші тижні, коли ми зупиняли ворога на Запоріжжі, – каже Антон. – Тоді дуже активно працювала російська авіація, їхні вертушки залітали прямо на наші позиції й накривали вогнем із неба. Але ми вистояли.
Пізніше, на Бахмутському напрямку, в мене був найближчий контакт із ворогом, «вагнери» підходили майже впритул. Тоді я отримав контузію – артилерійський снаряд прилетів на бруствер, вибухова хвиля пішла в мій бік. Пройшов лікування, після якого повернувся в підрозділ…
Звичайно, тут непросто, коли виходиш на позиції, завжди думаєш, чи повернешся. Зате хороший колектив – товариші, на яких можеш покластися. Мій контракт давно закінчився, але поки воєнний стан, буду тут.
Вдома чекає 15-річний син, і я не хочу, щоб він теж воював. Це найкраща мотивація…
До теми
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- Десантник "Кент". Пам'яті ужгородця Радіона Миковича, нагородженого орденом "За мужність"
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
- Розвідник "Француз". Ім’ям капрала Французького Іноземного легіону Святослава Сойка названо вулицю в Ужгороді
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
- «Особисто я воюю за товаришів, що загинули…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Кулеметник завжди останній залишає позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
- «Наша протитанкова ракета влучила прямо в бліндаж із десятком «вагнерів». Ніхто звідти не вийшов…» Історія бійця 128-ї бригади
- "До Старлінка 600 метрів, ось і думай, що краще – випробувати долю й поговорити з рідними, чи сидіти в укритті й залишити їх у невідомості". Історії штурмовиків з гарячих точок
- «Найгірше, що може статися з бійцем на нулі – паніка. Тому якщо хочеш вижити, залишай емоції десь далеко і поводься адекватно…» Історія бійця 128-ї бригади
- Із Миколаєва – в Ужгород: як війна змінила життя нейрохірурга Дмитра Сікорського
- «Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
- Мисливець за ворожою технікою "Цитрус". Ужгородець Роман Гапак у 20 років був нагороджений двома бойовими орденами
- Сергій Шахлевіч: «Однією з ключових переваг служби за контрактом є можливість вибрати військову частину, підрозділ та посаду для проходження військової служби».
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Ми зробимо все, аби ця війна не знищила життя наших майбутніх поколінь»: Історія закарпатського правоохоронця, який захищає Батьківщину
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів