Історія охоронців українсько-словацького кордону: німецької вівчарки Каро та кінолога В'ячеслава

Завдання Каро – розшуковувати та затримувати правопорушників , а також конвоювати їх до прикордонного підрозділу. Його господар, прикордонник В’ячеслав Ротарь, каже, що запорукою їх успішної роботи є щоденні наполегливі тренування. Щоб сумлінно виконувати завдання служби, і кінолог, і його хвостатий помічник повинні розуміти один одного з півслова та постійно бути у належній фізичній формі.
«Каро дуже врівноважений і спокійний. Як розшуковий собака він має проявляти агресію до порушників, проте вона дуже контрольована - він діє чітко за командою», - розповідає кінолог. За час спільної служби чотирилапий жодного разу не підвів прикордонника та зупинив чимало правопорушників.
А ще Каро – знаний ласун. За старанно виконане завдання він очікує від господаря смаколика. Попри доволі грізний зовнішній вигляд, чотирилапий також полюбляє, щоб його пестили і отримує це сповна.
Кінолог зізнається, що робота з Каро йому у задоволення. Юнак уже чотири роки проходить службу у прикордонному відомстві і пишається тим, що пов’язав свою кар’єру з кінологією. Така професія, він впевнений, є дуже престижною і перспективною.
Бажаєш стати прикордонним кінологом?
Запрошуємо на військову службу за контрактом у Чопському прикордонному загоні. Гарантуємо гідні умови служби та всебічне забезпечення.
Деталі – за телефонами:
+380970236377, +380983260448.
Наша адреса: Закарпатська обл., м.Чоп, вул.Головна, 55а.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів