Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби

Це сучасне напіввідкрите стрільбище, яке відповідає найновішим стандартам безпеки. Воно призначене передусім для цивільного населення, яке прагне опанувати навички безпечного поводження зі зброєю і не тільки.
Від ідеї до реалізації: три роки роботи
Ідея створення стрілецького комплексу «Вояк» виникла задовго до повномасштабного вторгнення. Однак, як пояснює директор і головний інструктор комплексу, ветеран із бойовим досвідом Еміл Гутай, саме війна стала каталізатором, який прискорив реалізацію проєкту. Розв’язання всіх питань і облаштування локації зайняло близько трьох років.

«Повномасштабне вторгнення спонукало нас реалізувати цей проєкт скоріше. Ми збудували стрільбище, щоб цивільне населення мало змогу навчатися безпечному поводженню із зброєю», – пояснив Еміл Гутай.
Комплекс уже розпочав роботу близько місяця тому і наразі планується офіційне технічне відкриття за участі представників громадськості та влади, щоб показати та підтвердити високий рівень безпеки. На стрільбищі діє гнучкий графік роботи: з 8:00 до 22:00, включаючи вихідні дні, які користуються найбільшим попитом.

Професійний супровід та розширення штату
Наразі на стрільбищі працює два інструктори, обидва – ветерани з багаторічним бойовим досвідом. Комплекс планує розширювати штат у зв’язку зі зростанням клієнтської бази, оскільки високий рівень професіоналізму та супроводу приваблює відвідувачів.
Інструктори працюють з новачками над базовими елементами, а для більш досвідчених відвідувачів пропонуються більш поглиблені курси з використанням професійного спорядження та чітким планом тренувань.

«Наші інструктори мають бойовий досвід, ми багато років прослужили в армії та воювали. Тут сформоване професійне середовище», – підкреслює директор.
Інфраструктура та безпека на рівні стандартів
Стрільбище «Вояк» обладнано згідно з найновішими стандартами українського законодавства, що мінімізує будь-які ризики. Наразі тут функціонують три локації:
- Дві галереї на 25 метрів
- Одна галерея на 50 метрів
Всі наявні галереї можна використовувати статично та в динаміці.

Наразі триває будівництво ще однієї галереї на 100 метрів. Комплекс є напіввідкритим тиром з правильно побудованими засобами для перехоплення куль, що унеможливлює виліт кулі за межі стрільбища. Закарпатська область до цього часу не мала подібних тирів, а «Вояк» є одним з небагатьох напіввідкритих стрільбищ такого рівня в Україні.
Жорсткий контроль та правила
Еміл Гутай наголошує, що стрільбище – це місце, що вимагає серйозного ставлення та відповідальності. Допуск до стрільби відбувається лише після ретельної перевірки документів (дозволу на зброю, якщо вона власна) та інструктажу.
Такий підхід забезпечує безпеку і якість навчання, адже інструктор має переконатися у здатності стрільця запам’ятовувати інформацію та дотримуватися правил.

Курси, плани та життєва позиція
На базі стрільбища «Вояк» планує запровадити курси за програмою МВС з вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування. Таке навчання є необхідною умовою для отримання дозволу на придбання вогнепальної, холодної метальної, пневматичної зброї, тощо.
Окрім того, між стрільбищем і Федерацією практичної стрільби України» укладено договір про співпрацю, тож є намір проводити змагання національного рівня.

Серед найближчих планів розвитку :
- запровадження тренувань з PRS та високоточної стрільби в калібрі 22LR на локації 100-метрової галереї;
- відпрацювання влучної стрільби по рухомих цілях, що, своєю чергою, буде цікаво для мисливців та досвідчених стрільців;
- можливість пристрілки оптики та прицільних засобів з використанням важких монолітних столів;
- побудова майданчика для стендової стрільби «Соmpak-Sporting»;
- організація навчання з тактичної медицини;
- стрільба з лука та пневматики;
- майданчики для страйкболу та пейнтболу.

Директор центру, який має великий військовий досвід з 2011 року, переконаний у важливості місії стрільбища для суспільства.
«Я вважаю, що цивільне населення має мати розуміння, що таке зброя, як нею користуватись безпечно та вправно для самозахисту, а також для спорту – підсумовує Еміл Гутай.

Він підкреслює, що ці навички необхідні, згадуючи часи вторгнення, коли багато людей були безпорадними.
«Ми думаємо про те, як забезпечити комфортне перебування у нас, а також якісну інформацію, яку ми закладаємо. Все залежить від інструктора, як він правильно подасть інформацію, так людина і засвоїть її», – зазначає керівник, говорячи про філософію навчання.

Карпатський Телеграф
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів