Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа

Про це він розповів в ефірі "Українське радіо Ужгород", пише Суспільне.
"Після базової підготовки як військовослужбовця, і коли я вже потрапив на район зосередження, провів певну кількість часу для акліматизації, знайомства з колективом, я вперше вийшов на позицію орієнтовно через тиждень після навчання", — розповів Марс про початок служби.
За словами Марса, навчитися керувати дроном не складно, керувати ним в бойовій обстановці — важко, бо є багато різних чинників.
"Фізично, звісно, важча бойова робота з дроном, тому що потрібно дотримуватися темпу. Часто буває, що декілька годин підряд нонстопом потрібно споряджати дрон, застосовувати його, повертатися на перезарядку і це може тривати, ну, дуже довгий час. Це постійна робота, плюс це залежить від напрямку. Зараз дуже напружена ситуація з чистотою неба і кожен раз, коли пілоту потрібно споряджати дрон, виносити його, він теж може потрапити в поле зору противника", — повідомив Роман.
Нацгвардієць розповів, що погодні умови також впливають на роботу пілота: "Взимку і влітку робота з тими самими засобами вона відрізняється. Це різна вологість, різна видимість, від погодних умов може варіюватися навіть чистота і якість сигналу керування".
За словами Романа, в опануванні цієї професії йому допомогло всебічне зацікавлення різними новітніми технологіями.
"Людина, яка колись щось читала, бачила, дивилася, бачила той самий дрон, їй вже буде легше, тому що вона знає, що така штука існує", — додав військовий.
Одним із свідчень того, що дрон — це не лише зброя, а й засіб порятунку, є бойова історія військовослужбовця.
"Був випадок, коли ми вночі побачили сигнатуру. Ми не розуміли, противник — це чи союзник, сигнатура була на території, яка контролювалась противником. Врешті-решт, за допомогою того самого "Мавіка" і гучномовця, ми налагодили комунікацію з цією людиною. Це виявився суміжник, який потрапив на контрольовану противником територію. Його вивели до нашої позиції, надали допомогу, отримали дані про те, з ким він стикнувся, яка кількість і тому подібне. І людина після надання допомоги потім на другий день виїхала на евакуацію", — поділився Марс.
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів