П’ять нових ЦНАПів відкрили в громадах області від початку цього року
Зручні та якісні адмінпослуги стали ближчими ще для понад 70 тисяч закарпатців і вимушених переселенців. Від початку цього року сучасні ЦНАПи запрацювали в Буштинській, Горінчівській, Пийтерфолвівській, Пилипецькій та Ставненській громадах, зауважив заступник голови ОВА Олександр Пацкан.
«На відкриття цих осередків місцеві мешканці дуже чекали, адже свої актуальні питання вони нарешті зможуть вирішувати швидко та зручно. Без зайвого витрачання часу й грошей на поїздки в обласний чи районні центри», – зазначив він.
Також заступник голови ОВА додав, що зробити державні сервіси доступнішими для людей попри війну вдалося завдяки тісній співпраці з місцевою владою та за підтримки Мінцифри. Кількість послуг, які громадяни зможуть отримати в нових ЦНАПах, сягає від сотні до понад 250. Зокрема, найбільш потрібними були реєстрація речових прав на нерухоме майно, місця проживання особи (з опцією одночасного зняття з реєстрації з попереднього місця), паспортні послуги, земельні та широкий спектр соціальних сервісів. Олександр Пацкан підкреслив, що на цьому регіон не зупиняється і має амбітний план відкрити ЦНАПи в кожній громаді!
До теми
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Інклюзивна кав’ярня “Янгол” святкує першу річницю: з якими викликами зіштовхнулися в роботі
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів