Вандали потрощили фотозону «Я люблю Хуст»

Встановлено було фотозону у травні 2016 року до 926-річниці Хуста. Тоді її урочисто відкривали і населення раділо окрасі центрального майдану Незалежності. «Серце» Хуста стало своєрідною туристичною роздинкою і навіть у темну пору доби біля нього фотографувалися як місцеві, так і гості, адже його оснащено підсвіткою.
Проте цілою й неушкодженою фотозона простояла не так уже й довго. У ніч із 27 на 28 листопада 2016 року її пошкодили вперше. Тоді зловмисників швидко знайшли і знак «Я люблю Хуст» відновили.
Зараз фотозону знову пошкоджено. Вандали покришили «серце» з боку фонтану.
«Міській раді відомо про інцидент. Це сталося на минулому тижні, – розповів заступник Хустського міського голови Іван Фетько. – Тих, хто це зробив, ми знайшли за допомогою перегляду записів із камер спостереження. Наразі питанням ремонту уже займаються наші працівники».
Коли саме «серце» оновлять, у мерії поки що відповісти не готові. Але ремонт проводитиметься не за кошти тих, хто не на жарт лупцював фотозону… демонструючи не лише власну невихованість, але й зневагу до інших. Так само поки що невідомо також, яке власне покарання очікує на вандалів, які не лише порушили громадський порядок, але й пошкодили громадське майно.
Сумно, що краяни так безжально нищать майно міста, адже фотозона нікому не заважала.
Із приводу події, що сталася нещодавно, хустяни не приховують свого обурення.
«Приблизно місяць тому на вулиці Карпатської Січі зламали лавицю. Вона «розчахнута» лежала посеред землі. Наразі її замінили, але вандали тепер взялися до знаку «Я люблю Хуст». Соромно, що живемо серед дикарів», – поділилася думками з приводу інциденту мешканка міста Оксана Рішко.
«От якби в когось вдома таке зробили, уже всю поліцію б на ноги підняли. А так… не своє – не шкода. Та я б руки повідламувала тим, у кого вони настільки довгі! Винних треба залучити до громадських робіт, нехай працюють на благо Хуста і нехай усі знають «героїв» у обличчя, щоб потім інші боялися дебоширити не вдавалися до подібного свавілля!», – наголосила інша хустянка Тетяна Думнич.
Варто додати, що на Закарпатті загалом доволі своєрідна любов до подібних фотозон. Ужгород декілька разів мав аналогічні проблеми. І це при тому, що фотозона «Я люблю Ужгород» знаходиться прямо перед мерією. Усе закінчилося лише після того, як літери було змінено на металеві і наразі їх розбити просто нереально.
Можливо, хустським чиновникам доведеться повторити досвід обласного центру.
Марина АЛДОН, Карпатськмй об`єктив
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів