Вакцинація проти коронавірусу в Україні продовжуватиметься — Кузін

За словами Кузіна, Україна отримує майже 100% вакцини, яка використовується в країні в рамках гуманітарної допомоги.
“Основним донором є міжнародна організація COVAX. Україна підтвердила наміри отримувати вакцину впродовж 2024 року. Тож можемо сказати, що в залежності від темпів вакцинації, Україна буде забезпечена вакцинами”, — сказав Кузін.
Він додав, що для імунізації проти коронавірусу пропонується біля 12 вакцинних продуктів. Але найчастіше, враховуючи специфіку в Україні, медики віддають перевагу таким вакцинам, як “Джонсон”. Її рекомендують використовувати, перш за все, у віддалених населених пунктах або в сільській місцевості, бо це однодозна вакцина, зручна для застосування.
Також можна говорити про вакцину від Pfizer. Вона користується найбільшим попитом і в центрах вакцинації, і в пунктах щеплення.
Говорячи про вакцинацію дітей, головний санітарний лікар нагадав, що для цього існує дитяча вакцина Pfizer.
“Хочу наголосити, що вакцинація дітей вже дозволена, але для них використовується вакцина зі зменшеним вмістом антигену”, — пояснив Кузін.
Також в України є можливість отримувати вакцину “Модерна”, але після останніх раундів певну її частину не використали, додав посадовець.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів