До 70-річчя Дмитра Кременя. У Вашингтоні вийде книга-білінгва поета

Книга-білінгва "Скрипка з того берега", над якою поет Дмитро Кремінь та його син Тарас працювали з 2016 року, буде видана у 2023-му. До неї увійшли 67 віршів, написані у різні періоди. Про це кореспондентам Суспільного розповів син поета Тарас Кремінь.
В основу книги покладена поетична збірка Дмитра Кременя "Скрипка з того берега", яка видана у видавництві "Іліон" у 2016 році. Тоді ж батько та син почали працювати над перекладом книги. Тарас Кремінь виступив упорядником та редактором проєкту.
"Ми планували її видати до 65-річчя батька у 2018 році за кордоном. Ми розглядали можливість, чи це будуть Сполучені Штати, чи десь у Європі. Були у нас переговори з видавцем, але потім передчасна смерть батька трохи відсунула це питання", — розповідає Тарас Кремінь.
Поновив роботу над книгою Тарас Кремінь на початку повномасштабного вторгнення. Тоді, за словами чоловіка, стало ще більш важливим питання актуалізації української літератури за кордоном. Надрукує книгу видавництво "Lost Horse Press". У "Скрипці з того берега" представлена пейзажна, любовна та філософська лірика.
"Що унікального в цій книзі — тут зібрані одні з найцікавіших та найкращих віршів Дмитра Кременя. Серед тих, що відомі широкому загалу — це "Загублений манускрипт", з якого починається батькова книга "Пектораль", за яку він був удостоєний Шевченківської премії. Тут є вірші, присвячені нашому рідному краю, "Кінбурн і Гілея. Еллада й Едем" або такий вірш, як "Скіфський коник іржав у вікні", — розповідає син поета.
"Поява цієї книги — це справді величезний внесок у скарбницю визнання української поезії, як явища світового масштабу. Українська література стає відкритішою для іноземного читача".
Над перекладом "Скрипки з того берега" англійською працювала літературна редакторка, перекладачка Світлана Лавочкіна. Книга починається з рецензії професорки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталії Костенко. На обкладинці — "Жайвір" — картина Олени Червоненко. Також сторінки "Скрипки" прикрашені графікою художника Андрія Антонюка.
Книга-білінгва "Скрипка з того берега" буде видана до 70-ї річниця від дня народження миколаївського поета протягом березня-квітня 2023 року. За словами Тараса Кременя, наклад наразі не узгоджений, але очікується близько двох тисяч примірників.
"Поки що ми дискутуємо, яким буде наклад цього видання, він буде незначним. Але я думаю, що ми домовимося з видавництвом, з видавцями про те, щоб ця книга була максимально представлена і в наших бібліотеках. Буде презентація цього видання в Миколаєві, однозначно буде в Ужгороді і, звісно, буде презентація в Києві", — розповів Тарас Кремінь.
Для сина поета видання цієї книги є способом донести важливість української літератури та згуртувати людей.
"Власне поява цієї книги пекельного 2023 року — це наш інтелектуальний, гуманітарний внесок у консолідацію нашої великої, розумної, освіченої нації, яка, за моїм переконанням, і переконанням мільйонів у всьому світі, однозначно переможе. Бо нація освічених завжди перемагає народ невихованих носіїв унітазів і кришок від них", — сказав Кремінь.
До теми
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
До цієї новини немає коментарів