«Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу

Психологічне вивчення, декомпресія після повернення з фронту, індивідуальна робота з бійцями, – це далеко неповний перелік особливостей роботи військових психологів. Вони супроводжують військовослужбовців на всіх етапах служби в Національній гвардії України. Закарпатські психологи розповіли, як проводять практичні заняття з військовослужбовцями, вчать їх зберігати особисту психологічну стійкість та турбуватися про ментальне здоров’я.
Вогнева, медична, тактична та інженерна підготовка – основа занять з бійцями. Однак моральний стан та психологічна готовність до виконання завдань має надзвичайно велике значення. Саме тому фахівці проводять вивчення особового складу і, спираючись на висновки, формують деталі індивідуальної роботи.
«Окрім іншого ми також вчимо наших військовослужбовців різноманітним технікам та методам релаксації, зняття стресу та підтримки позитивного психоемоційного стану. Під час екстремальних ситуацій психоемоційний стан людини змінюється. Найпростіший шлях стабілізувати його – контроль дихання. Тому ми демонструємо нашим бійцям такі вправи, як «Дихання по квадрату або трикутнику», «М’язова релаксація», «Стимулювання точок, що знімають напругу в тілі» – розповіла старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.
Працюють психологи і з військовослужбовцями і їхніми родинами. Це і індивідуальні консультації, і вивчення психоемоційних станів. Зокрема закарпатські психологи провели заходи щодо особливості впливу психологічного стану оточуючих на готовність до виконання завдань, психологічної стійкості та психогігієни сімейних стосунків.
«Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби: регулярно проводимо заняття з арт-терапії і працюємо з метафоричними асоціативними картками. Наші фахівці про крупинкам збирають необхідну інформацію, щоб допомогти людям подолати складні ситуації. Завдяки асоціаціям і арт-терапії ми можемо більше дізнатися про людину, її психоемоційний стан і вчасно відреагувати, якщо в тому є потреба», – каже начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.
Закарпатські військові психологи постійно удосконалюють свої навички і здобувають нові знання, обмінюються досвідом з колегами, вивчають нові практики і методи роботи та привносять їх у свою повсякденну діяльність.
До теми
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
До цієї новини немає коментарів