«Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
![«Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»](/images/news/2024/4/max/ushu03-1536x1229.jpg)
Ушу.
В його погляді відчуваєш силу.
На питання про позивний усміхається й каже, що займався колись спортом і не уточнює яким.
Олександр родом з Сумщини. Там зараз непросто й він переживає за родину, але спокійно каже: «Мусимо витерпіти».
Свій військовий шлях розпочав в 2017 році контрактом із 72-ю окремою механізованою бригадою, яка зараз носить ім’я Чорних запорожців. Там прослужив 3 роки, набрався досвіду, далі став бійцем 15 окремого гірсько-штурмового батальйону.
Каже, що скільки в АТО він служив, але того, що зараз відбувається не очікував побачити й пережити.
Про ворога він говорить коротко, ніби відрізає: «Це – нелюди, просто нелюди. Яких треба виганяти з України і відгороджуватися від них».
«Найважче на фронті це втрата побратимів. Це тяжкий біль, який завжди зі мною. Але наша держава Україна – її треба боронити. Це наш дім».
«Із-за численних контузій тепер не можу нести службу на передовій, тому служу тут – в другому відділі Ужгородського РТЦК та СП. Часто можна чути всілякі казки про військових з ТЦК, але запевняю вас – зі мною служать побратими, які також як і я пройшли бої, отримали поранення, контузії. Віддали своє здоров’я за ради нашої України. І зараз роблять все, що можуть для перемоги, але вже тут, в тилу».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
-->
До теми
- «Які думки перед штурмом? Що все буде добре. Хоча кожен усвідомлював, що це може бути дорога в один кінець…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Ми зробимо все, аби ця війна не знищила життя наших майбутніх поколінь»: Історія закарпатського правоохоронця, який захищає Батьківщину
- «Ми раді вмотивованим і сміливим чоловікам і жінкам». Офіцер Нацгвардії - про роботу Центру рекрутингу в Ужгороді
- «Коли осколок влетів у бронежилет, було враження, що мене огріли по спині кувалдою..» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я відмовився від броні заради дітей. У мене двоє – донька й син…» Історія воїна 128-ї бригади
- Стоматологічна допомога на передовій: Історія мукачівського лікаря 128-ї бригади
- Юрій «Ведмідь» Гебеш: «Упевнений, якщо їх не зупинити, то ця війна точно торкнеться кожного – кожен будинок, кожну дитину, кожного батька і кожну матір»
- «Я воюю за своїх дітей, хочу, щоб вони, а також рідні й близькі, жили в нормальній країні»... Історія військового 128-ї бригади Вадима
- Любов буває різна. Історія про маму полеглого бійця з Карпат
- Джері: «На питання, коли закінчиться війна, у мене проста відповідь». Історія військового, який служить у ТЦК
- Закарпатські угорці відкрили кафе в Ірландії та назвали його на честь рідного села
- «Снаряд від танка влетів у бліндаж, де я ховався від обстрілу, і не вибухнув. Янгол-охоронець у мене точно є…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Пресофіцер 128-ї бригади Ярослав Галас: "Намагаюся писати про тих, хто бачить ворога на власні очі"
- «Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження
- "Я радий, що поранили мене, а не когось із хлопців" - історія розвідника з Ясіня
- Гранатометник "Вуйко". Випускник істфаку УжНУ, головний сержант Василь Лашкай захищає Україну з 2014 року
- «У мене угорське походження, і я вважаю, що моє місце тут – на передовій із бойовими товаришами…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я б не проміняв свій підрозділ на жоден інший…» Історія військового 128-ї бригади Василя
- Повний кавалер ордена «За мужність» закарпатець Олександр Козловський: «У нас є велика перевага – ми вміємо мислити нестандартно»
- «Я чудово розумію, що таке воювати в штурмовій роті, але не заморочуюся цим, а просто виконую свою роботу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів