«Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
Ушу.
В його погляді відчуваєш силу.
На питання про позивний усміхається й каже, що займався колись спортом і не уточнює яким.
Олександр родом з Сумщини. Там зараз непросто й він переживає за родину, але спокійно каже: «Мусимо витерпіти».
Свій військовий шлях розпочав в 2017 році контрактом із 72-ю окремою механізованою бригадою, яка зараз носить ім’я Чорних запорожців. Там прослужив 3 роки, набрався досвіду, далі став бійцем 15 окремого гірсько-штурмового батальйону.
Каже, що скільки в АТО він служив, але того, що зараз відбувається не очікував побачити й пережити.
Про ворога він говорить коротко, ніби відрізає: «Це – нелюди, просто нелюди. Яких треба виганяти з України і відгороджуватися від них».
«Найважче на фронті це втрата побратимів. Це тяжкий біль, який завжди зі мною. Але наша держава Україна – її треба боронити. Це наш дім».
«Із-за численних контузій тепер не можу нести службу на передовій, тому служу тут – в другому відділі Ужгородського РТЦК та СП. Часто можна чути всілякі казки про військових з ТЦК, але запевняю вас – зі мною служать побратими, які також як і я пройшли бої, отримали поранення, контузії. Віддали своє здоров’я за ради нашої України. І зараз роблять все, що можуть для перемоги, але вже тут, в тилу».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
-->
До теми
- Командир "Граду" з позивним "Ісус". Ужгородець Тарас Гайдук нагороджений орденом "За мужність". Посмертно
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів