Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну

Сержант Артур Молнар, позивний «Арчі», загинув 6 березня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Оріхово-Василівка на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий мінометний обстріл. Захиснику було 35 років.
Артур народився та проживав в місті Хуст. Навчався в Хустській загальноосвітній школі №5. Згодом здобув спеціальність лісове господарство у Закарпатському лісотехнічному фаховому коледжі. У період з 2006 по 2007 проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України де здобув військову спеціальність артилерії. Одружився. Працював у приватному підприємстві на Тячівщині. Під час повномасштабного вторгнення не вагаючись пішов до Хустського РТЦК та СП де став до лав захисників у 72 окремий батальйон 101 ОБрТрО на посаду командира відділення. Героїчно загинув 6 березня під час виконання бойового завдання в ході якого рятував життя пораненого побратима де і потрапив під ворожий обстріл.Поховали Артура в місті Хуст на алеї воїнів, які віддали своє життя за Україну. Вдома на захисника чекали мама, сестра, дружина та двоє доньок.
Назавжди у наших серцях…
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Із вівторка почав курсувати щотижневий безкоштовний евакуаційний рейс потяга № 45 за маршрутом "Суми – Ужгород"
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів