В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона

Книга розповідає про подорож ірландського журналіста, головного редактора «The Irish Times» Роберта Мейра Смайлі, який у 1937 році приїхав до Підкарпатської Русі. Його уважні, іронічні та дуже живі тексти відкривають тогочасне Закарпаття — багатокультурний Ужгород, карпатські села, людей і їхні щоденні історії.
Презентували книгу в пабі «Еган» краєзнавець Михайло Маркович, упорядник та фотоілюстратор книжки та перекладачка Владислава Кізман.
— Роберт Смайлі був типовим ірландцем, який дуже любив пиво, тож для презентації ми не могли обрати інше місце в Ужгороді, як ірландський паб, — каже Михайло Маркович.
Збірка репортажів була опублікована у газеті «The Irish Times», а згодом вони були укладені в окрему книжку, яку власне й переклали.
— Наразі ми з Михайлом — єдині власники оригінальних примірників цієї книжки. Їх залишилося дуже мало, — каже Владислава Кізман.
Укладачі кажуть, що працювали над перекладом та оформленням книги 3 роки.
Про що книга «Карпатські контрасти»
— Від перших вражень до щирого захоплення автор відкриває Ужгород як багатокультурне місто — своєрідний «карпатський Вавилон», де поруч живуть русини-українці, чехи, словаки, євреї, угорці та роми, — розповідає Маркович. — Через замальовки з повсякденного життя, портрети мешканців, описи кав’ярень, готелів, храмів і культурних подій постає динамічний образ міста, що впевнено входить у модерний світ.
Автор писав під псевдонімом «Nichevo», який з російської перекладається як «нічого». У подорожі Роберта Смайлі супроводжували, окрім перекладача дружина та друг.
— Він називає його Коркмен, очевидно йдеться про «людину з Корка», другого за величиною міста Ірдландії. Судячи з описів, це був дуже харизматичний чоловік, але нам так і не вдалося з’ясувати, хто це, — розповіла Владислава Кізман.
Також укладачі поділилися своєю версією, чому книга називається «Карпатські контрасти».
— Перший контраст — між Закарпаттям та іншими частинами Чехословаччини, другий — всередині самого краю. Люди з міста, з Ужгорода суттєво відрізнявся від людей з гірської частини — Воловеччини, Рахівщини, — пояснює перекладачка.
Видання вийшло друком у «Видавництві Олександри Гаркуші» та містить понад 100 рідкісних фотографій 1930-х років, які занурюють у атмосферу того часу. Наклад книги обмежений, 600 примірників, придбати її наразі можна у видавництві.
Галина Гичка, Зоряна Попович
До теми
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"

До цієї новини немає коментарів