В Ужгороді попрощалися із загиблим Євгенієм Красовським

Євгеній Красовський народився 1 січня 1977 року у Карл-Маркс-Штадт (Німеччина) у сім’ї військового медика. 1984 року пішов до школи у Німеччині, а згодом, після переїзду до Ужгорода, – у місцеву школу №11, яку закінчив у 1994 році. Того ж року вступив на історичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив 1999-го. Працював менеджером у кількох установах. У 2016 році Євгеній уперше пішов захищати Батьківщину від російських загарбників, воював на Донбасі. Брав участь у боях біля селища Зайцеве Донецької області, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав медаль «Захиснику Вітчизни». 2018 року був демобілізований і повернувся додому. Але з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Євгеній одразу пішов добровольцем до своїх побратимів на передову у 128-му бригаду.
У березні 2022 року отримав важке поранення під місто Оріхів Запорізької області, після трьох операцій у лікарні Мечникова пройшов реабілітацію. Через два місяці, з осколком у тілі, знову повернувся на передову. Після дислокації з донецького на херсонський напрямок Євгеній Красовський продовжив свій бойовий шлях.
15 жовтня 2022 року в ході штурмової операції після обстрілу ворога йому відірвало ногу, однак навіть тоді не залишив побратимів і намагався витягти їх у безпечне місце. Але в цей час отримав ще одне, уже смертельне поранення.
Указом Президента України Володимира Зеленського Євгеній Красовський посмертно нагороджений високою державною нагородою – медаллю «За військову службу Україні»: за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України, зразкове виконання військового обов'язку.
Через 8 місяців страждань родини сьогодні воїна провели в останню дорогу.
Із Героєм прощалися на набережній Незалежності, де священники відслужили заупокійну Літургію за загиблим.
Віддати шану воїну прийшли рідні, друзі, колеги, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, військові, містяни.
У захисника залишилися батьки та сестра.
Поховали Євгенія Красовського з усіма військовими почестями на Пагорбі Слави.
Глибокі співчуття рідним і близьким воїна. Вічна пам'ять і шана Герою!
Ужгородська міська рада
До теми
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
До цієї новини немає коментарів