В Ужгороді попрощалися із загиблим Євгенієм Красовським

Євгеній Красовський народився 1 січня 1977 року у Карл-Маркс-Штадт (Німеччина) у сім’ї військового медика. 1984 року пішов до школи у Німеччині, а згодом, після переїзду до Ужгорода, – у місцеву школу №11, яку закінчив у 1994 році. Того ж року вступив на історичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив 1999-го. Працював менеджером у кількох установах. У 2016 році Євгеній уперше пішов захищати Батьківщину від російських загарбників, воював на Донбасі. Брав участь у боях біля селища Зайцеве Донецької області, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав медаль «Захиснику Вітчизни». 2018 року був демобілізований і повернувся додому. Але з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Євгеній одразу пішов добровольцем до своїх побратимів на передову у 128-му бригаду.
У березні 2022 року отримав важке поранення під місто Оріхів Запорізької області, після трьох операцій у лікарні Мечникова пройшов реабілітацію. Через два місяці, з осколком у тілі, знову повернувся на передову. Після дислокації з донецького на херсонський напрямок Євгеній Красовський продовжив свій бойовий шлях.
15 жовтня 2022 року в ході штурмової операції після обстрілу ворога йому відірвало ногу, однак навіть тоді не залишив побратимів і намагався витягти їх у безпечне місце. Але в цей час отримав ще одне, уже смертельне поранення.
Указом Президента України Володимира Зеленського Євгеній Красовський посмертно нагороджений високою державною нагородою – медаллю «За військову службу Україні»: за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України, зразкове виконання військового обов'язку.
Через 8 місяців страждань родини сьогодні воїна провели в останню дорогу.
Із Героєм прощалися на набережній Незалежності, де священники відслужили заупокійну Літургію за загиблим.
Віддати шану воїну прийшли рідні, друзі, колеги, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, військові, містяни.
У захисника залишилися батьки та сестра.
Поховали Євгенія Красовського з усіма військовими почестями на Пагорбі Слави.
Глибокі співчуття рідним і близьким воїна. Вічна пам'ять і шана Герою!
Ужгородська міська рада
До теми
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
До цієї новини немає коментарів