Психологічні тренінги для волонтерів організував Рух підтримки закарпатських військових

Тих людей, які безкорисливо віддають свій час, сили, ідеї, натхнення та душевне тепло, аби підтримувати інших, навчали базових психологічних знань, які актуальні в період війни. Участь взяли більше півсотні активних волонтерів Руху. Це люди, які комунікують з пораненими, з громадою на ярмарках і в торгових центрах, які витрачають безмір своєї енергії на інших і не вміють заощаджувати сили. Мета тренінгів – підтримати волонтерів, навчити їх економити енергію, запобігати вигоранню, зберігати внутрішній ресурс і не шкодити власному фізичному та психологічному здоров’ю. Як показує тривалий час волонтерства Руху, й особливо період повномасштабної війни, це надзвичайно актуально. А тим паче, коли чимало волонтерів чекають близьких з війни та, на жаль, переживають втрати в колі спілкування.
Власне, запит про необхідність навчання йшов від самих волонтерів, адже вони стикнулись з новими викликами. Як зберегти себе, як не увібрати в себе весь біль людей і надати їм ефективну підтримку, які слова підбирати при розмові з пораненими… Відповіді на ці питання й шукали та знаходили на тренінгах. Два курси інтенсиву провели волонтерка Руху, кризова психологиня, психотерапевтка Тетяна Іванова з Дніпра та психологиня, професорка з Харкова Олена Крутій.
У перший день волонтерки вчились допомагати собі, у другий – підтримувати інших. Все відбувалося в ігровій формі, у відкритій щирій взаємодії. У розборі типових ситуацій легше знайти правильні відповіді та створити власні кордони безпеки. Два дні інтенсиву показали, що проведення психологічних зустрічей для волонтерів має бути регулярним. Тож далі буде.
Захід здійснюється за фінансової підтримки Карпатського фонду та Fondation de France у рамках Проєкту підтримки надання сталих соціальних послуг для внутрішньопереміщених осіб в Західній Україні.
До теми
- «Щоб творити, треба вийти за межі комфорту»: Олег Путрашик «Шик»
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира

До цієї новини немає коментарів