"Ми приходимо в 3-4 години ночі, готуємо". Як працює їдальня Ужгородської школи в умовах війни

Свіжі овочі та фрукти, бобові та м’ясо — такі продукти в меню Ужгородської загальноосвітньої школи №20 — ліцеї "Лідер". Що готують учням на обід, скільки він коштує та як працюють кухарі в умовах війни.
Нове меню — від Євгена Клопотенка — ввели ще до повномасштабної війни, розповіла шкільна лікарка Світлана Матяшовська.
"Спочатку діти, звичайно, не дуже сприймали броколі, цвітну капусту, але тепер уже звикли. І вдома не дуже вживають цвітну капусту чи броколі, чи якісь овочі. Діти звикли до більше солодкого, до більше каш, мучного. А так тепер вже сир більше, молочні продукти. Зменшили кількість цукру, кількість солі. Забрали різні ковбасні вироби, сосиски, сардельки. Додали більше овочів, більше фруктів. В основному сезонне. Крім того зменшили кількість макаронних виробів. Додали бобові: горох, зелених горошок, квасолю. Цукор замінили на мед, на горішки", — каже шкільна лікарка Світлана Матяшовська.
Нове меню ввели частково, розповідає кухарка Лідія Мешко. "Вводили пасту під соусом болоньєзе, панкейки готуємо. Готуємо нагетси, теж дітки їх дуже полюбляють. Подорожчали ціни трошки і підняли, звичайно, грошову норму. Тому маємо можливість тепер надати дітям фрукти кожен день, нектар даємо. Овочі теж, свіжу моркву, перчик", — каже жінка.
За словами Лідії Мешко, з початком повномасштабного вторгнення працювати стало важче, зокрема через відключення світла та повітряні тривоги. "Ми приходимо у 3-4 години ночі, готуємо, все заготовляємо. Зберігаємо у теплі, все накриваємо, притуляємо і чекаємо, коли вже включать світло і так підігріваємо. Слава Богу, ми ніколи не зірвали нічого. Всі дітки задоволені, батьки задоволені. Зі своєю продукцією, з буфетною продукцією, в основному, ідемо у сховище. Дітки мають з собою гроші і купують буфетну продукцію", — розповідає кухарка.
Двоє дітей Наталі Павліш навчаються в старшій школі. Жінка розповіла, що дівчата їдять безкоштовно, бо їх тато учасник бойових дій. "Дуже задоволені дівчата. Вони ходять на сніданки. Це завжди свіженькі капкейки, можуть бути сирнички. Обов’язково є фрукти, фруктові десерти, йогурти. Ціни демократичні. Я чую лише позитивні відгуки про їдальню", — говорить жінка.
"Загалом 485 учнів харчуються за бюджетні кошти. 102 учнів — учні АТО. Внутрішньо переміщені особи — 70 учнів. Але цього року збільшилася кількість, тому що 57 учнів — це учні з різних регіонів, які приїхали цього року. Також харчуються безкоштовно діти — це нова категорія, це діти, батьки яких беруть участь безпосередньо у бойових діях. Їх у нашому закладі 30. Звичайно, соціально незахищена категорія, група ризику, їх 148 учнів", — розповіла заступниця директора з виховної роботи Ольга Горняк.
За словами Ольги Горняк, обід для учнів початкової школи коштує 29 гривень 30 копійок, сніданок — 18 гривень 30 копійок. Порція обіду для учнів старшої школи — від 35 гривень.
До теми
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Вікторія Тимчик - про те, як Закарпаття адаптує стратегії імунізації до унікальних реалій прикордонного регіону
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
До цієї новини немає коментарів