«Після мого пострілу з «Ігли» російський вертоліт вибухнув і обрушився на землю», - солдат 128-ї бригади
Товариш Олександрі служив у 128-й бригаді й порадив підписати контракт саме з нею. Чоловік потрапив у зенітно-ракетний підрозділ, працюю з ПЗРК «Ігла». І так вийшло, що мій перший постріл виявився результативним.
Текст розповіді Олександра подаємо нижче:
"Ми стояли з напарником біля річки, коли по рації надійшла інформація, що в наші бік летять російські вертольоти. По нас якраз працював ворожий міномет, але ми вийшли з укриття й зайняли позицію – напарник зі «Стінгером», а я з «Іглою». Скоро з’явилися дві штурмові вертушки «Мі-24», які летіли низько над деревами на відстані близько трьох кілометрів. Першим вистрелив напарник, але ракета зі «Стінгера» влучила в теплову пастку, яку випустив вертоліт. Я вичекав кілька секунд, поки інша вертушка вилетіла з-за дерева, й натиснув пуск.
Через кілька секунд ракета влучала у вертоліт, він вибухнув і обрушився на землю. Екіпаж загинув миттєво. Другий вертоліт одразу втік, і більше в нашій зоні вони не літали – боялися. Мій контракт іще не закінчується, але я вже вирішив, що продовжу службу. Буду в ЗСУ, поки не виб’ємо ворога з країни", - йдеться в дописі.
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада - Закарпатський легіон
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів