Як виявити брехунів… знає пресофіцер закарпатської бригади ТРО

Під час оголошеної в Україні мобілізації до війська пішли фахівці різних професій. Безперечно, вони неабияк допомагають гнати з України ватномізкого окупанта. Проте є випадки, коли через певні обставини людина змінює у війську свою спеціальність і абсолютно про це не шкодує. Адже чого не зробиш заради перемоги, - пише Віктор Онуфрієв.
Одним з таких є колишній полковник поліції Олександр Алєксєєв. Сьогодні цей чоловік — пресофіцер закарпатської бригади Сил територіальної оборони українського війська.
— Ніколи загалом не подумав би, що доведеться піти на службу до війська, працювати з журналістами чи писати про героїчні подвиги українських солдатів та офіцерів, — говорить Олександр. — Щоправда, навички роботи у сфері комунікації маю, адже більше ніж двадцять років займаюся психологічним оцінюванням правдивості повідомленої інформації, як кажуть — працюю «детектором брехні». За цим фахом закінчив академію судової психофізіології в США, постійно залучався як експерт-поліграфолог для проведення досліджень у рамках розслідувань та скринінгових завдань. З гордістю відзначаю, що вже 10 років є членом Американської асоціації поліграфологів.
Олександр Алєксєєв має три вищі освіти, але перша — технічна, на його думку, була життєвою помилкою. Подальші — вища юридична та психологічна — становлять основу його професійних якостей, які розвинулись у майбутньому фаховому спрямуванні.
— У МВС України працював на різних посадах, що були пов’язані з оперативною та слідчою діяльністю, й тривалий час викладав у Національній академії внутрішніх справ, навіть захистив дисертацію з криміналістики, — продовжує пресофіцер. — Проте більшу частину зусиль спрямовував на розвиток поліграфології в Україні у співпраці з американською компанією Axciton, світовим лідером у виробництві поліграфів. Я багато років присвятив психологічним дослідженням із застосуванням поліграфа, впроваджував надійні спеціалізовані методики у сферу детекції брехні. Це складна, але дуже цікава робота, якою я із задоволенням займався як приватний експерт у комерційній сфері.
Останні кілька років Олександр Алєксєєв із сім’єю проживав у Бучі. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну він вивіз рідних до родичів у Закарпаття, а сам пішов до військкомату та запропонував зміцнити територіальну оборону.
— Такої посади, як поліграфолог, у той час у територіальній обороні не було, а були тільки в підрозділах спецслужб, прикордонників та поліції, — розповідає Олександр. — Тож став пресофіцером і почав працювати в цьому напрямку. Робота теж цікава й дуже відповідальна.
— Після перемоги спробую впровадити поліграфологічні дослідження у територіальну оборону ЗСУ, адже вбачаю в цьому значну потребу. Передусім потрібен якісний відбір добровольців щодо різноманітних факторів ризику. Не секрет, що багато російської агентури під виглядом добровольців намагались вступити до лав ТрО, аби потім здавати інформацію про переміщення українських захисників. Тож за допомогою поліграфа можна здійснити перевірку даних кандидатів на службу в підрозділи тероборони, перевірити на причетність до шпигунства та диверсійної діяльності.
Варто відзначити, що досвід проведення поліграфологічних досліджень вже кілька років активно використовує американська армія.
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
До цієї новини немає коментарів