"Жовта" зона і навчання: хто із закарпатських школярів вчитиметься дистанційно?

4-класниця Емілія Староста каже: їй зручніше вчитися у класі, аніж дистанційно: "Тому що тут друзі, можна поспілкуватися, погратися. Вчительку можемо запитати, Мар’яна Юріївна може нам пояснити все. І тут цікавіше, ніж на дистанційному навчанні".
Вчителька початкових класів Мар’яна Мушак має два щеплення від коронавірусу. Перше зробила у червні. Минулого навчального року, каже, уроки проводила і наживо, і дистанційно.
"Дистанційне навчання не завжди дає таку можливість поспілкуватися з дітками, адже це є не живе спілкування, — пояснила вона. — Це навчання, яке постійно у труднощах, тому що дітки не володіють практичними навичками користуватися комп’ютерами. Я вакцинована, колеги також вакциновані. Тому ми би хотіли дуже працювати у звичайному режимі".
У ліцеї на 9-ту ранку 22 вересня були вакциновані 79,68% працівників, каже директорка Ярослава Бланяр.
"На 1 вересня за тарифікацією було 62 вчителі і 26 технічних працівників, — сказала директорка. — На сьогодні провакциновані 58, троє з них мають довідки, які їм не дають права вакцинуватися. З технічним персоналом картина трошечки гірша. 100% вакцинована вся початкова школа: працівники початкової школи і працівники, які приходять на уроки іноземної мови й інших предметів, які залучаються із базової старшої школи".
Чому частина працівників не вакцинувалися, Ярослава Бланяр пояснює тим, що дехто не вакцинується через стан здоров’я, хтось – через релігійні переконання.
"Хтось взагалі категоричний, який читає багато засобів масової, іншої, інформації. Це справа кожного. Але ми намагаємося вести постійно роз’яснювальну роботу, аби достукатися до вчителів, що мусимо бути захищеними самі, аби можна було захистити і наших дітей", — сказала Ярослава Бланяр.
За словами інспектора з питань цивільного захисту селищної ради Івана Мицьо, учні початкової ланки вчитимуться у класах незалежно від кількості вакцинованих працівників у школах. Також працюватимуть всі три садочки громади.
"Навчальних закладів загальної освіти у нас є два. Це ліцей "Ерудит" і опорний заклад "Великоберезнянський ліцей", який має філії у наших віддалених населених пунктах. Де менше персоналу, там рівень вакцинації 80% досягнуто. Де більші навчальні заклади – там близько 80%", — сказав він.
Іван Мицьо повідомив: 23 вересня у школах навчання буде у звичному режимі. Цього ж дня місцеві ради мають отримати роз’яснення, як навчатимуться 5-11 класи.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
До цієї новини немає коментарів