Стартувало голосування за ужгородців, якими пишається місто

Проєкт реалізує Фонд Андрія Півня.На сторінці організаторів у мережі ФБ – сотні імен ужгородців, яких містяни вважають гордістю Ужгорода. Організатори кажуть, саме люди є серцем міста. Вони творять його унікальність й наповнюють життям. Відтак, вивчивши пропозиції ужгородців, сформували 10 номінацій. Зокрема:
- «Люди спорту» - номінація, покликана відзначити видатних спортсменів Ужгорода;
- «Люди сцени» - співаки, актори театру, танцівники чи постановники;
- «Люди слова» - письменники й поети, журналісти та публіцисти;
- «Люди мистецтва» - номінація про талановитих ужгородських митців різноманітних
- напрямів;
- «Люди знань» - вчителі й викладачі, вихователі та наставники, тренери й коучі.
А, крім того, найвидатніших людей Ужгорода обиратимуть у категоріях :
- «Люди медицини»,
- «Люди-бренди»,
- «Люди добра»,
- «Люди, які рятують та захищають»
- «Люди промоції міста».
По кожній із номінацій було визначено троє фіналістів. Серед них відомі в Ужгороді особистості й менш знані містяни. Обрати серед них переможців зможуть самі ж ужгородці. На сайті організаторів уже стартувало відкрите голосування. Там можна ближче познайомитися із фіналістами та віддати голос за фаворитів у кожній з номінацій.
Урочиста церемонія нагородження переможців запланована на 8 жовтня. Саме тоді й закриють лінії для голосування. Для ужгородців, яких підтримають містяни, підготували особливі нагороди. Зокрема, статуетки символічної для міста рослини, платана у бронзі, вагою понад кілограм. Їх виготовив відомий скульптор Богдан Корж. Доповненням до бронзового платана буде срібна прикраса від ювеліра Олега Коваля. Нагороди переможцям вручатимуть діти, учасники ще одного популярного проєкту фонду «Ужгород – місто талантів».
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів