Закарпатські онкологи закликали дотримуватися безпеки пацієнтів та прав лікарів
Із журналістами зустрілися провідні лікарі-онкологи кількох медичних закладів: Михайло Ігнат, лікар-онколог, медичний директор центру «Діамед», Олег Петросов, лікар-патоморфолог клініки доказової медицини «Кредоклінік» та Володимир Ігнат,Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, лікар-онкохірург. Наскільки сучасна медицина може допомогти онкохворому, як проведене морфологічне дослідження впливає на тактику лікування та одужання пацієнта, про трудові спори в крайовій медицині та безпеку самих лікарів – подискутували учасники заходу. 4 вересня 2019 року президент підписав указ про відзначення Дня безпеки пацієнта, який щороку відзначається 17 вересня. На цьому наголосив Михайло Ігнат. Він зауважив, мінімізація потенційних ризиків та шкоди -- основа якісних медичних послуг.
«Це ключові аспекти, що визначають рівень права, реалізують за умови, якщо медики працюють у повному обсязі діагностичних процедур, призначення лікування та реабілітаційних процедур. На жаль, якість медичної допомоги різко впала, основа причина --це відсутність контрою якості медичної допомоги», - зауважив Михайло Ігнат.
Він коротко розповів про якість надання послуг у приватних клініках та забезпечення пацієнтів усім необхідним. Для того, щоб пацієнти могли розраховувати на якісні послуги, необхідно забезпечити умови роботи лікарів. На цьому детальніше зупинився Олег Петросов. Він розповів, що 47 років віддав медицині.
«В онкології без біопсії, верифікації цього захворювання, не можна лікувати. Біопсія – це дуже відповідально. Більше третини випадків це перехідні форми. Я віддав своїй роботі 47 років життя, останні 30 років не був у відпустці», - каже Олег Петросов.
При цьому, за словами лікаря його безпідставно звільнили із Закарпатського обласного онкодиспансера, як і інших його колег.
«Звільнили професора Є. Готька, науковця із світовим ім’ям, далі був звільнений лікар вищої категорії С.Біляк. Головний лікар звільнив заслуженого лікаря України В. Ігната, його синів. – каже Олег Петросов. – Я писав у різні інстанції, намагався боротися з корупційною схемою. Але марно. Зауважу, за кожним трудовим спором стоять хворі, як не отримують лікування».
Володимир Ігнат, зауважив, що Олег Петросов належить до 10-12 людей, які володіють онкоморфологією в Україні, до тих, хто може дати кваліфіковане заключення протягом однієї доби, помилок за цей весь час практично не було.
«Шкодую, що його знання великі не будуть широко використані, -- каже Володимир Ігнат. Він також розповів, що має значний стаж у медицині- 40 років, але з листопада 2017 року звільнений з посади в.о. завідувача одного з відділень Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансера, у тому ж році головний лікар звільнив його сина з посади лікаря-хірурга. - 9 жовтня 2017 р. мені було заборонено виконання оперативних втручань, що є неприпустимим. Я звернувся за захистом своїх прав до суду і оскаржив всі кардові накази, як протиправні та безпідставні. Було порушено чотири цивільні справи, де я виступив позивачем, дві цивільні справи за позовами Олександра Ігната та одна цивільна справа за позовом Михайло Ігната. Ми оскаржили накази головного лікаря ЗОКОД А.Русина».- каже Володимир Ігнат.
За його словами, 6 позовів першої інстанції позивачі програли, проте виграли в Апеляційному суді, касаційні скарги суд залишив без задоволення.
«Пройшло 4 роки. З 7-ми цивільних справ 5 є завершеними на користь позивачів. Тиждень тому Апеляційний суд виніс рішення на користь Олександра Ігната. Нараховано 156 945,87 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу незаконно звільненого О.Ігната, - каже Володимир Ігнат. – Я чекаю призначення суду, щоб суд призначив виплату і поновив на роботі».Онкологи зазначили, що вони вкотре звертатимуться до вищих інстанцій, керівництва області з приводу порушень закону керівництвом обласного онкодиспансеру (КНП ЗПЦ).
Ужгородський пресклуб
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів