Більше ніж благодійність: клієнти «АТБ» рятують життя маленьких українців
Масштаб проєкту «БлагоДій», ініціатором якого виступив спеціально створений для системної підтримки найбільш незахищених верств населення Благодійний фонд «АТБ», вражає.
«Проєкт унікальний тим, що проходив у всіх магазинах мережі «АТБ» в Україні. Ми вдячні нашим покупцям за небайдужість. Разом із вами нам вдалося зібрати значну суму, яку ми інвестували в здоров'я нації», – розповів Сергій Демченко, керівник Всеукраїнського благодійного фонду «АТБ».
Отже, на касах дискаунтерів «АТБ», зокрема й на Закарпатті, клієнтам пропонували за символічну суму придбати яскравий аркуш зі схемою оригамі, яку легко скласти навіть дитині дошкільного віку. Кожен із більш ніж чотирьох мільйонів клієнтів торговельної мережі протягом місяця міг купити стільки, скільки бажав. Для тих, хто не знав нічого про особливості цього східного мистецтва, автори запропонували QR-код із посиланням на докладну інструкцію зі складання оригамі. Всі зібрані під час проведення цього проєкту кошти Всеукраїнський благодійний фонд «АТБ» спрямував на цільову підтримку дитячих лікувальних відділень і закладів країни. Національним лідером зі збирання коштів очікувано стала Київська область. Мешканці найбагатшого регіону країни допомогли зібрати понад пів мільйона (564 тис. 320 гривень). Друге місце посіла Харківщина, де було зібрано 269 тис. 020 грн. Трохи менше передали на закупівлю нового обладнання для лікарень мешканці Одеси – 218 тис. 228 грн. Звісно, знайшлися небайдужі до цієї доброї справи й у наших західних областях. Зібрані суми трохи менші – коливаються у межах 40–142 тисяч гривень. Пояснення тому досить просте, адже ж наше Закарпаття цього року отримало потужного удару як весняних паводків, так і коронавірусу.
Ми втратили багато чого, однак до дитячого здоров’я лишилися небайдужими. Тепер маленькі пацієнти матимуть шанс на здорове і щасливе життя. На жаль, в нашій країні, зокрема й на Закарпатті, сьогодні є чимало дітей із серйозними захворюваннями, лікування яких не по кишені ані їхнім батькам, ані країні, яка наразі перебуває у досить складному фінансовому становищі, а пандемія додала клопотів. Тому справжнім порятунком для хворих діточок стає підтримка соціально орієнтованого і патріотичного бізнесу. «АТБ» як багаторічний лідер галузі вітчизняного ритейлу надихає на добрі справи не тільки мільйони своїх постійних клієнтів, але й партнерів по бізнесу, а також інших гравців на ринку роздрібної торгівлі. Для надання системної допомоги тим, хто її найбільше потребує, компанія у 2017 році створила Всеукраїнський благодійний фонд «АТБ». Він акумулює зібрані кошти, корпорація додає до них свій благодійний внесок. Ці гроші витрачають на закупівлю медичного обладнання й адресну допомогу найбільш незахищеним верствам населення. Компанія системно допомагає родинам воїнів, загиблих на Донбасі, багатодітним сім'ям, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, людям, постраждалим від стихійного лиха, та багатьом іншим. Цікаво, що не встиг фінішувати благодійний проєкт «БлагоДій», як компанія «АТБ» та Всеукраїнський благодійний фонд розпочали нову масштабну соціальну ініціативу. Акція «Мене це стосується. А тебе?» вже стартувала в магазинах найбільшої української торговельної мережі. Завдяки їй хочуть зібрати кошти для надання допомоги онкохворим діткам. Обличчями проєкту стали українські зірки Ольга Полякова та Михайло Хома (DZIDZIO).
«Не треба бути зіркою, щоб займатися благодійністю. Треба займатися благодійністю, аби вважати себе зіркою», – коротко та влучно прокоментувала свою участь у проєкті «Мене це стосується. А тебе?» Ольга Полякова.
На численних касах супермаркетів «АТБ» покупцям пропонують за символічну ціну (5 і 7 гривень) придбати мінішоколадки і пакетики чаю. Всі отримані від реалізації спецтоварів кошти, а також по 0,5 грн. від вартості позначених спеціальними цінниками акційних товарів від партнерів проєкту будуть спрямовані на лікування онкохворих малюків, якими опікується фонд «Таблеточки». Щорічно в нашій країні рак діагностують у майже тисячі дітей. На жаль, за статистикою одужує менше половини з них. Але є надія, що завдяки зусиллям соціально орієнтованого бізнесу і допомозі кожного з нас ці сумні цифри незабаром зміняться.
Сергій Овчинка
-->
До теми
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів