40 кімнат і 20 ванних кабінок: історія закарпатського мінерального курорту ХІХ століття

Історія курорту Поляна сягає 1868 року, хоча вивчення і розлив місцевих вод розпочалось задовго до цього, пишуть Богдана Носа та Віктор Суліма у своєму проекті Туристика Закарпаття. На початку комплекс складався із 40 житлових кімнат та 20 ванних кабінок. Засновники першого оздоровчого закладу у Поляні — Csomár István, Aisdörfer i Gottesman, Jákob Lob. Останній одноосібно управляв ним із 1913 р., а після І світової війни цю функцію перебрав на себе його син Jákob Mózes. То була єврейська сім`я, до якої з повагою ставилася влада. Відомо, що у 1907 р. комплекс згорів. Із труднощами, але відновився. Курорт завжди користувався популярністю.
Подаємо типове рекламне оголошення із газети про початок літнього сезону за 1887 р. Розвивався він і протягом чеського періоду, коли багато закарпатських оздоровниць позначались певним занепадом. В угорській пресі того часу про нього писали як “найкращий на Підкарпатській Русі”. Станом на 1939 р. на території комплексу діяв електрофікований готель з подачою у номери горячої/холодної води і купальний комплекс із модерно облаштованими ваннами.
Можна було замовити освіжаючу хвойну ванну (1,5 пенге), сірчану (1 пенге) та вуглекислу (3 пенге). Вартість повного пансіону коливалась від 4 до 6 пенге. У приватному секторі, звичайно, обходилось дешевше. На різні запити, пропонувалось звичне харчування, кошерне чи дієтичне. Влітку організовувались походи та екскурсії, взимку — лижний відпочинок. Для порівняння подаємо трохи статистики: за літній сезон (травень-вересень) 1939 р. офіційно бальнеологічний курорт прийняв 1600 відвідувачів, тоді як Синяк — 260 осіб.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
До цієї новини немає коментарів