"Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника

Цього року минає 105 років з дня народження автора, десять років тому його твори побачили світ вперше у виданні «Чуття вогненне молоде».
Рукописи творів Йосипа Архія дбайлива зберігала його донька Емілія Архій, доктор медичних наук, професорка Ужгородського національного університету, яка мріяла видати всі роботи письменника. До речі, автор плекав не тільки літературне слово, але й сад біля свого дому в Ужгороді. На жаль, за словами Емілії Архій, дерева не вціліли, проте твори її батька збережені для наступних поколінь. Впорядкувала та редагувала видання Олександра Козоріз.
«Дуже всім вдячна, бо відбулася моя мрія, - звернулася до присутніх донька письменника. - Мала в руках ті рукописи з ідеальним каліграфічним почерком батька, але хаотичними літерами. І невиконаний обов’язок перед батьком не давав мені спокою. Тоді я набралася сили й сконтактувала з Олександрою Козоріз, яка впорядковувала першу збірку, попросивши подивитися на ці рукописи, чи можна з ними щось зробити. І Олександра Володимирівна зробила чудо: батькове слово ожило. Воно повністю передане».
З нагоди презентації у музеї підготували документальну виставку про творчість Й.Архія з фондів музею. Крім видань 40-их років «В польоті днів», колективної збірки «Перед сходом», демонструвалися збірки «Віщий вогонь» (1974 р.), попереднє видання творів Й.Архія «Чуття вогненне молоде» (2005 р), а також фотографії студентських часів, газетні публікації тощо. Детальніше про архівні матеріали розповів Василь Густі, завідувач музею, заступник голови Закарпатської обласної організації НСП України, презентуючи виставку: «Серед видань - «Віщий вогонь», книжка, яка вийшла на початку 70-х років у видавництві «Карпати», Автори видання наприкінці 30-х –початку 40-х вчилися разом у Будапешті (Архій, Галас, Керекеш). Потім доля їх розкидала по всьому світу, довелося їм забути про літературу. Тут представлена і антологія «Закарпатська поезія XX століття» з великою добіркою віршів Й.Архія, енциклопедія Закарпаття, інші видання. І нова книжка «Парцели»-- маленька, але дуже і дуже цікава».
У збірці до кожного тексту подано також розтлумачення слів та понять, які можуть бути незрозумілими сучасним читачам. Окремий розділ займають архівні фото автора, оригіналів рукописних сторінок його творів. Про те, як готувалося видання, розповіла упорядниця Олександра Козоріз.
«Ми познайомилися з Емілією Архій ще 20 років тому, коли видавали першу збірку. Ще тоді мені Емілія Йосипівна запропонувала зробити окрему книжку, куди б увійшли оповідання в цілому, й ті, які залишилося у рукописній спадщині. І це дуже втішило, ми не повинні забувати і віддавати на поталу часові імена, які потрібно шанувати, - каже Олександра Козоріз. - Тож серед архівних записів я знайшла два оповідання, а також лекції, виступи, які можна було також додати до цієї книжки. Це оформили як додаток з мовно-стилістичними особливостями письма. Щоб воно виглядало цікавіше не тільки для закарпатців, українців за межами Закарпаття, то я зробила примітки».
«Це поезія, де оцей ностальгійний, елегійний тон, переданий алітераціями, асонансами, розкішними анафорами, повторами. Це поезія найвищого європейського літературного Тому ми маємо гордитися на правду, що цей автор живе, жив тут і живе, бо поки ми всі тут є і ми підтримуємо цей його поезії, то він і буде жити», - каже про творчість Йосипа Архія Тетяна Ліхтей, доцентка кафедри словацької філології УжНУ, засновниця серії «Між Карпатами і Татрами».
«Приємно, приємно, коли якийсь не був або із часткового забуття повертаються імена. Такі імена, як Йосипа Архія. Взагалі період початку 40-х років, в які він творив, найактивніший період його діяльності, недостатньо досліджений в нас ні істориками, ні культурологами, ні літературознавцями, - зауважив на презентації Костянтин Куцов, науковець, головний спеціаліст відділу збереження об'єктів культурної спадщини та музеїв департаменту культури Закарпатської ОВА.- У в той час з'явилося багато імен в літературі, Йосип Архій один із тих, до як які лиш тепер повертаються. Він займався педагогічною діяльністю, багато зробив для молодого покоління, але його реалізація творчості, на жаль, не відбулася повною мірою, який би могла б відбутися».
Ділилися враженнями від творчості Йосипа Архія та літератури тієї доби письменники Петро Ходанич і Лідія Повх, згадувала зустрічі в родині письменника донька його друга Юрія Керекеша Ольга.
Учасники презентації також ознайомилися з збірками перекладів польських письменників та поетів авторства Олександри Козоріз. Тільки за останній рік перекладачка видала автобіографічною повістю «Сонячний годинник» відомого польського письменника з українським корінням Яна Парандовського. а також білінгвальну збірку «П?ятицвіття польських поетів» з перекладами поезії Стаффа, Броневського,Тувіма, Івашкевича та Ґалчинського.
До теми
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
До цієї новини немає коментарів