Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус

Робота над фільмом тривала з весни 2022 року. Стрічка є своєрідною подорожжю українською землею, портретом України до й у час повномасштабного вторгнення.
Зйомки відбувалися поблизу від лінії фронту, на деокупованих територіях, в українських заповідниках. Після підриву росіянами Каховського водосховища режисер Дмитро Грешко з оператором-постановником Володимиром Усиком зафільмували також затоплену Херсонщину, порятунок тварин та наслідки трагедії для природи.

Хочемо розповісти, як війна знищує природу
Режисер Дмитро Грешко каже: «Фільм “Дівія” — це про втрату, про біль від того, як цінна природа тепер знищена і захоплена росіянами. Під час зйомки фільму в мене крутилась думка в голові: аналогія, що імперіалістична загарбницька політика росії схожа на поведінку ракових клітин в тілі людини, що захоплюють організм і призводять до його знищення. Ця ідея і лягла в основу фільму. Фільм “Дівія” — це мовчазний голос природи, який розповідає більше, ніж слова».
Наприкінці 2024 року Дмитро Грешко сам долучився до лав ЗСУ та став учасником об’єднання «Культурні сили».

Мовчазний голос природи, який розповідає більше, ніж слова
«Дівіа»: головні герої — природа та катастрофічні для неї наслідки війни
Назва фільму «Дівіа» співзвучна з йменням слов’янської богині природи, яка уособлює матір усього живого. Головні герої фільму – природа України та катастрофічні для неї наслідки, спричинені війною.
Екологи, сапери, шукачі тіл та зоозахисники намагаються виміряти масштаби трагедії, очистити землю від вибухових предметів, зберегти тварин та відновити втрачені природні ресурси.

Кадр із фільму
Архівні кадри української природи до війни для фільму надала творча група Ukraïner. Зокрема, у стрічці можна побачити унікальні кадри з нацпарків «Святі Гори» й «Олешківські піски» та архівні кадри з Криму та заповідників, які були знищені чи окуповані росіянами.
Продюсерами фільму виступили Поліна Герман та Гліб Лук’янець. Фільм є польсько-українсько-нідерландською копродукцією і створений у співпраці Gogol Film (Польща) та UP UA STUDIO (Україна). Копродюсером є Річард Вальк (Valk Prodcutions, Нідерланди).
«Ми створювали наш фільм впродовж трьох років і радіємо, що прем’єра відбудеться у Карлових Варах. Хочемо поділитись зі світом нашою стрічкою та звернути увагу на проблеми екології та до глобальної проблеми, як війна знищує природу», — каже продюсерка Поліна Герман.

Кадр із фільмуМузику до фільму написав двічі нагороджений премією Греммі британський композитор та саундпродюсер Сем Слейтер («Чорнобиль», «Джокер», «2000 метрів до Андріївки»).
За звук відповідали Василь Явтушенко та Михайло Закутський.

Постер фільму “Дівіа”
Про Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах (Karlovy Vary International Film Festival, KVIFF) — щорічний кінофестиваль, що проводиться з 1946 року. Є одним із найпрестижніших та найстаріших кінофестивалів Центральної та Східної Європи, який щороку відбувається у липні.
З 1956 року має статус фестивалю класу «А» за класифікацією FIAPF, нарівні з Каннським, Берлінським і Венеційським фестивалями.
59-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах триватиме з 4 до 12 липня.
етяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото надані творчою командою фільму “Дівія”
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади

До цієї новини немає коментарів