"Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів

Таку акцію волонтери ГО "Рух підтримки закарпатських військових" організували вдруге. Наліпку на один з дронів "Рою помсти імені полеглого військового Данила Богуславського" підписав брат військового Роман Богуславський, пише Суспільне Ужгород.
"Крім онлайн збору, збір завершувався і підсумовувався двома днями фізичного збору на різних локаціях. Я теж долучився до збору в одному з торгових центрів. Я поспілкувався з людьми, розказував не стільки про дрони, а намагався більше розповісти про Данила, але насправді було дуже багато знайомих, тому не треба було нічого розповідати, вони просто підходили", — розповідає Роман Богуславський.
Наліпки на безпілотники підписують батько та брат Данила Богуславського. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
"Таким чином ми маємо нагоду згадати про Данила та продовжити його справу, а він хотів захищати землю і нищити ворогів, тому його справа повинна жити. Я сподіваюся, що ці дрони врятували не одне життя українських воїнів, збережуть не один кілометр території і вб'ють багато окупантів, які прийшли зі зброєю в Україну", — додає друг Данила Володимир Феськов.
За словами керівника напрямку "Рій" громадської організації "Рух підтримки закарпатських військових" Володимира Сурана, гроші на дрони збирали на різних локаціях. Зокрема збір проводили і під час "Сакура-Фест".
"Відправляємо два типи дронів: це 8-дюймовий камікадзе і "Каракурт" 13-дюймовий дрон з 15-кілометровою котушкою і здатністю піднімати до 3 з лишнім кілограмів бойової частоти", — зазначив Володимир Суран.
За словами батька Данила — Ярослава Богуславського, передачу дронів присвятили дню народженню Данила, яке б він відзначив 7 квітня. За зібрані гроші волонтери виготовили 27 дрони — це і є "Рій помсти імені полеглого військового Данила Богуславського".
5 безпілотників "Каракурти" відправили 26 квітня військовим на Запорізький напрямок. Для захисників, які боронять Україну на Донецькому напрямку, виготовили 22 дрони-камікадзе, їх забрав військовий, який буде управляти безпілотниками на фронті. Чоловік не називає ім’я і не показує обличчя з міркувань безпеки.
"Цими дронами ми управляємо, нищимо ворога й наближаємо наш час до перемоги. Ми їх тестуємо, робимо тестові польоти, а потім на "нулі" ми їх нищимо ними ворога. Ми вже не один рік співпрацюємо з цією волонтерською організацією, яка нам допомагає у вигляді FPV-дронів, бомберів. Це дуже велика допомога з їхнього боку, тому що дронів не вистачає і дрони найефективніший засіб для знищення ворога", — каже військовий.
Що відомо про Данила Богуславського
Триразовий чемпіон України з американського футболу у складі клубу "Lumberjacks" — "Ужгородські лісоруби" Данило Богуславський загинув 16 жовтня 2022-го року, рятуючи з поля бою пораненого побратима на Херсонщині. Попрощалися з Данилом Богуславським в Ужгороді 23 жовтня 2022-го року. На набережну Незалежності прийшли рідні, друзі, військові, колеги та містяни. Прощання відбулося без священнослужителів та представників влади. Перед похованням рідні та друзі виголосили промови. Це було бажанням загиблого.Полеглий військовий Данило Богуславський. ULAF/колаж Суспільне
Іменем Данила Богуславського назвали вулицю в Ужгороді, а фільм за його участі отримав "Еммі". Також футбольний клуб "Ужгородські лісоруби", в яку грав Данило, започаткував Всеукраїнський турнір з американського футболу пам’яті Богуславського.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
До цієї новини немає коментарів