Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра

Олексій — військовослужбовець військової частини Т0300 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Після дев’ятого класу вступив до ліцею, а згодом пішов до армії. Як розповідає його сестра Анастасія, після присяги хлопець поїхав служити в Маріуполь.
"Він поїхав туди 1 грудня. Служив там до самого початку повномасштабного вторгнення. Потім, знаю, його прикомандирували до "Азову'" Він бігав з азовцями, постійно ділився з нами всім, що з ним відбувається", — згадує сестра.
Анастасія каже, що брат отримав поранення: "Рука в нього була повністю зламана. Вона зрослася не дуже добре, тепер він чекає на операції".
У полон Олексій потрапив у травні 2022 року під час виходу з "Азовсталі".
"Перед тим, як мали виходити, там їх завалило. Він рятував цивільних. І коли вже виходили, то йшов останній", — каже Анастасія.
Перші місяці Олексій перебував в Оленівці. Звідти телефонував мамі.
"Він не пам’ятав мого номера, тож дзвонив мамі. Казав, що з ним усе добре. Там дозволяли телефонувати. Потім його кудись перевели, але куди — ми так і не дізналися", — згадує Анастасія.
Родина працювала над тим, щоб визволити Олексія з полону.
"Ми дуже багато куди зверталися, їздили в штаби, писали листи волонтерам. Було дуже важко. Я навіть схудла на 40 кілограмів, бо нічого не їла. Потім зустріла свого чоловіка — він допоміг мені з тим упоратися", — ділиться сестра.
У червні 2022 року мама Олексія звернулася до ГО "Волонтери Закарпаття". Її звернення прийняла Власта Рейпаші, голова правління організації:
"Її син був серед тих, хто виходив з "Азовсталі". Він служив у нашій військовій частині. Ми навіть мали відео з полону, де Олексій передавав вітання мамі", — каже волонтерка.
Як згадує Анастасія, новину про звільнення вони дізналися несподівано:
"Ми якраз були на фотосесії в сакурах. Мама зателефонувала — сумна, бо брата не було в списках. А вже за кілька хвилин передзвонила вдруге — плакала й казала, що Олексій є у списках. Я розплакались просто в авто. Коли ми приїхали до мами. якраз брат зателефонував, мама з ним поговорила. Я почула, що це він. Звісно, змужнів дуже, у нього голос не такий дитячий, як був, він став таким мужиком", — розповідає сестра військового.
У день обміну родина планувала одразу їхати до Олексія, та поки що чекають.
"Коли вони приїхали на місце, де будуть перебувати, їм сказали, що спершу тиждень карантину. Ми дуже чекаємо на зустріч", — каже Анастасія.
Власта Рейпаші додада, що Олексія вже одного разу намагалися обміняти — через Угорщину. Проте щось пішло не так, і хлопець залишився в полоні ще на півтора року. Він став 49-м військовим із Закарпаття, якого вдалося повернути додому.
До теми
- Юрій Комарницький: “Україна - це стіна, яка стримує ворога, щоб існувало вільне суспільство”
- На Закарпатті побільшало злочинів за участю неповнолітніх, але зменшилася кількість тяжких правопорушень
- Імпровізація через емоції: в Ужгороді діє плейбек-театр для підлітків та дорослих
- Закарпатців запрошуєть реєструватися га School of Resilience — безкоштовний проєкт для особистісного розвитку молоді
- Як працюють РЕБ-системи: український досвід «Бабая»
- На Закарпатті переселенка з Шостки вирощує понад 150 сортів троянд
- Із початку року на Закарпатті всиновили 52 дитини
- На Закарпатті реалізують проєкт комплексної підтримки ветеранів з громад «Повертаю себе собі»
- Найкращі школи Закарпаття за результатами НМТ. Рейтинг 2025
- Селище Дубове розпочало спільно з румунською комуною Мірешу спільний проєкт з покращення готовності до природних загроз
- В Ужгороді відбувся круглий стіл про роль ветеранів у формуванні нової української еліти
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- "Книга рекордів України" поповнилась рекордом, у якому брали участь і закарпатці
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
До цієї новини немає коментарів