Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра

Олексій — військовослужбовець військової частини Т0300 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Після дев’ятого класу вступив до ліцею, а згодом пішов до армії. Як розповідає його сестра Анастасія, після присяги хлопець поїхав служити в Маріуполь.
"Він поїхав туди 1 грудня. Служив там до самого початку повномасштабного вторгнення. Потім, знаю, його прикомандирували до "Азову'" Він бігав з азовцями, постійно ділився з нами всім, що з ним відбувається", — згадує сестра.
Анастасія каже, що брат отримав поранення: "Рука в нього була повністю зламана. Вона зрослася не дуже добре, тепер він чекає на операції".
У полон Олексій потрапив у травні 2022 року під час виходу з "Азовсталі".
"Перед тим, як мали виходити, там їх завалило. Він рятував цивільних. І коли вже виходили, то йшов останній", — каже Анастасія.
Перші місяці Олексій перебував в Оленівці. Звідти телефонував мамі.
"Він не пам’ятав мого номера, тож дзвонив мамі. Казав, що з ним усе добре. Там дозволяли телефонувати. Потім його кудись перевели, але куди — ми так і не дізналися", — згадує Анастасія.
Родина працювала над тим, щоб визволити Олексія з полону.
"Ми дуже багато куди зверталися, їздили в штаби, писали листи волонтерам. Було дуже важко. Я навіть схудла на 40 кілограмів, бо нічого не їла. Потім зустріла свого чоловіка — він допоміг мені з тим упоратися", — ділиться сестра.
У червні 2022 року мама Олексія звернулася до ГО "Волонтери Закарпаття". Її звернення прийняла Власта Рейпаші, голова правління організації:
"Її син був серед тих, хто виходив з "Азовсталі". Він служив у нашій військовій частині. Ми навіть мали відео з полону, де Олексій передавав вітання мамі", — каже волонтерка.
Як згадує Анастасія, новину про звільнення вони дізналися несподівано:
"Ми якраз були на фотосесії в сакурах. Мама зателефонувала — сумна, бо брата не було в списках. А вже за кілька хвилин передзвонила вдруге — плакала й казала, що Олексій є у списках. Я розплакались просто в авто. Коли ми приїхали до мами. якраз брат зателефонував, мама з ним поговорила. Я почула, що це він. Звісно, змужнів дуже, у нього голос не такий дитячий, як був, він став таким мужиком", — розповідає сестра військового.
У день обміну родина планувала одразу їхати до Олексія, та поки що чекають.
"Коли вони приїхали на місце, де будуть перебувати, їм сказали, що спершу тиждень карантину. Ми дуже чекаємо на зустріч", — каже Анастасія.
Власта Рейпаші додада, що Олексія вже одного разу намагалися обміняти — через Угорщину. Проте щось пішло не так, і хлопець залишився в полоні ще на півтора року. Він став 49-м військовим із Закарпаття, якого вдалося повернути додому.
До теми
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- Ще одна родина з Дніпропетровської області знайшла прихисток на Закарпатті
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- Від роботи в газовій службі на Сумщині до проєкту про видатних жінок Закарпаття: історія майстрині Галини Комендант
- На Закарпатті втілюють міжнародний проєкт для покращення ментального здоров’я молоді в освіті
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Роботи, що рятують життя: історії поліцейських Закарпаття з лінії вогню
- Троє військових із інфарктом за добу: у Закарпатському кардіоцентрі показали, як надають допомогу нашим захисникам
- На Закарпатті зараз 23 842 військових, які звільнилися з лав армії

До цієї новини немає коментарів