«Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж

Під час одного з бойових виїздів водій-механік бронетранспортера M113 мотопіхотного батальйону 128 окремої гірсько - штурмової Закарпатської бригади зумів знищити ворожий дрон, що атакував машину, а потім — уже пораненим — вивести бронетранспортер з людьми у безпечну зону.
Того дня екіпаж виконував логістичне завдання: доставляв бійців і майно на позицію. У машині було кілька військових, і до точки призначення залишалося зовсім близько.
— Ми вже майже доїхали, коли я побачив справа відблиск. Придивився — дрон заходить на удар, — згадує боєць.
Він миттєво вискочив у люк, взяв рушницю і відкрив вогонь по безпілотнику.
— Я почав стріляти. Влучив у дрон. Якби не відкрив вогонь — усе могло б закінчитися значно гірше.
Не зважаючи на це атака все ж зачепила машину. Водій отримав поранення, але не залишив керування.
— Я був поранений, але ми розвернулися і почали відїждати.
Попри травму, він довіз бронетранспортер до «зеленої зони» та вивіз усіх людей у безпечне місце. Лише після цього його евакуювали медики.
— Якщо можеш їхати — треба їхати. Машина була повна людей, — каже він.
Водію 26 років. Контракт із Збройними силами він підписав у 2021 році, коли йому було дев’ятнадцять. За цей час регулярно виконував логістичні завдання: ротації, підвезення боєприпасів, евакуацію бійців. Дуже часто доводилося проводити по чотири виїзди протягом ночі. Не раз допомагав іншим підрозділам, витягуючи застряглу техніку, зокрема Хамери.
Поранення під час атаки дрона стало для нього не першим. Раніше він отримував осколкові травми під час боїв за Соледар.
Попереду у військовослужбовця лікування та реабілітація. Сам боєць говорить про свій вчинок без пафосу.
— «Це наша робота. Кожен має свою, моя - завезти людей, довезти до них забезпечення і вивезти їх назад»
А головне правило для себе він формулює просто:
— Як себе налаштуєш — так і буде. Я налаштовуюсь позитивно.
До теми
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- «Бограч-index» – квітень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на +3 %
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- На Закарпатті завтра прогнозують сильні заморозки
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»

До цієї новини немає коментарів