Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець

Чи справді тарілка супу щодня рятує від проблем із кишківником? Чому «очищення організму» — це міф, а банани після операції не мають магічної сили? І як звичайна кава може допомогти налагодити роботу кишківника, але водночас впливати на тиск? Про поширені харчові звички, які ми часто сприймаємо як аксіому, а також про їхній реальний вплив на здоров’я кишківника — у цікавій розмові з лікарем-проктологом з Ужгорода Михайлом Гаврильцем.

— Пане Михайле, тема мене дуже зацікавила, адже чимало людей скаржиться на те, що мають проблеми проктологічного характеру і пов’язують їх саме з харчуванням. Наскільки пряма залежність? Приміром, чи обов’язково щодня їсти суп, аби не мати проблем «зі стільцем», як це прийнято у багатьох сім’ях?

— Це дуже цікаве і хороше питання. Насправді культура нашого харчування — це окрема тема для розмови. Вона доволі специфічна, я б сказав, пострадянська. Пригадайте чи проаналізуйте, в багатьох родинах так було прийнято: «перше, друге і компот». І ця система, відверто кажучи, не є правильною. Чому? Пояснюю.

Якщо «копнути» глибше, проблема починається ще з дитинства. Нас змушують їсти супи, і це має наслідки. Суп — це великий об’єм їжі, приблизно 300–400 мл, але при цьому не надто калорійної (якщо це не дуже жирний бульйон). Дитина звикає до такого об’єму їжі, і мало хто думає над тим, що при цьому шлунок розтягується, адже після супчику зазвичай матуся подає ще й друге – картоплю з м’ясом чи макарони з сиром….

Потім людина дорослішає, супи вже не їсть, але «розтягнутий» об’єм шлунка залишається. І замість рідкої їжі туди потрапляє більш калорійна, щільна їжа. Це може бути однією з причин розвитку ожиріння. Не основною — бо є ще стреси, ендокринні порушення та багато іншого — але одним із факторів.

— Тобто супи не обов’язкові в щоденному раціоні?

— Абсолютно не обов’язкові. Є цілі народи, де супи взагалі відсутні як частина щоденного харчування. Наприклад, в Іспанії — максимум гаспачо влітку. І все.

Жити без супу можна, і це ніяк не впливає ні на якість харчування, ні на роботу шлунково-кишкового тракту. Так само це не має жодного відношення до міфів про «очищення кишківника».

Кишківник не потрібно «чистити» — він і так чистий. Ніяких «шлаків», які потрібно вимивати, там немає.

— Тоді що ж варто їсти, щоб підтримувати здоров’я з точки зору проктології?

— Найперше — це регулярність. Людина має ходити в туалет один раз на день, щодня! Без закрепів і без діареї. В ідеалі — в один і той самий час. Організм можна до цього привчити.

Якщо це відбувається раз на два дні — це вже може бути тривожним сигналом!

Щодо харчування — воно має бути збалансованим. Майже всі необхідні вітаміни та мікроелементи можна отримати з їжі, якщо вона різноманітна. У такому разі біологічні добавки, як правило, не потрібні.

— Чи має значення, які саме продукти ми їмо? Наприклад, локальні чи екзотичні?

— Я вважаю, що харчування має бути локальним. Наш кишківник і наш мікробіом звикли до тих продуктів, які традиційно ростуть у нашому регіоні. Це може бути навіть частково генетично обумовлено.

Тому умовно — наше яблуко, морква, місцеві овочі — це прекрасно. Банани чи авокадо — не заборонені, але не варто вважати їх «суперїжею». Це радше нав’язана поп-культура.

Наприклад, часто після операцій родичі намагаються нагодувати пацієнта бананами, бо «це корисно». Але це не має під собою реального медичного підґрунтя.

— А як щодо популярної середземноморської дієти?

— Середземноморська дієта справді вважається однією з найкращих. Але її ключовий компонент — це життя на березі Середземного моря. Там доступ до свіжої риби, морепродуктів, оливкової олії.

У наших умовах можна сформувати так звану «гарвардську тарілку» — збалансоване співвідношення білків, жирів і вуглеводів — з локальних продуктів: овочів, фруктів, м’яса.

— Цікаво, що б на цю пораду сказали вегетаріанці?

— Я, до речі, не прихильник вегетаріанства, вважаю, що м’ясо має бути в раціоні, бо в ньому теж багато необхідним організмові речовин.

— Чи є обмеження щодо продуктів? Наприклад, свинина — гірший варіант, ніж куриця, а курка – гірше за індичку?

— Ні, справа не в конкретному продукті. Важлива різноманітність. Харчування має бути різноманітним, смачним і достатнім, але не надмірним.

Дуже важливо контролювати об’єм їжі. Навіть корисна їжа у великій кількості — це вже проблема.

— Чи може їжа мати лікувальні властивості?

— Так, безумовно. Наприклад, при серцево-судинних захворюваннях обмежують сіль, при подагрі не рекомендують червоне вино і бобові, й так далі, кожен спеціаліст назве свої рекомендації. Тобто раціон завжди потрібно коригувати під конкретний стан.

— Що саме рекомендується людям із проктологічними проблемами?

— Основне — це клітковина, яка живить корисні бактерії в товстому кишківнику і допомагає формувати нормальний стілець.

Тому однозначно рекомендую такі продукти, як буряк, чорнослив, овочі загалом.

Водночас варто обмежити продукти, які можуть спричиняти закрепи: рис, надмір солодощів.

Щодо шоколаду — якщо це якісний чорний шоколад (70% какао), невелика кількість допустима. Але молочний шоколад, який фактично не містить какао, не має суттєвого впливу.

— А як щодо молочних продуктів?

— Кисломолочні продукти — дуже корисні: кефір, сир. А от звичайне молоко, особливо після 40 років, краще обмежити. Йдеться саме про неферментоване молоко.

— Який вплив має алкоголь?

— Алкоголь негативно впливає на проктологічне здоров’я.

Пиво, наприклад, сприяє запальним процесам в організмі. Це доведено: якщо є запалення, алкоголь може його посилити.

Інші види алкоголю розширюють судини. А геморой — це, по суті, розширені вени. Тому після вживання алкоголю гемороїдальні вузли можуть збільшуватися, набрякати і загострюватися.

— І наостанок: кава — шкодить чи допомагає?

— Кава, навпаки, має позитивний ефект. Вона стимулює перистальтику кишківника, тому багато людей після кави йдуть у туалет — це нормально.

Але є нюанс: у великих кількостях (3–5 чашок на день) кава може підвищувати артеріальний тиск. Кардіологи це добре знають: кожна наступна чашка після третьої може додавати приблизно 15 одиниць до тиску.

Здоров’я кишківника напряму залежить не від «обов’язкових» продуктів, а від балансу, регулярності та здорового глузду в харчуванні.

— Пане Михайле, спасибі за цікаву розмову. Як вас можна знайти?

— Я приймаю щодня в Ужгороді в клініці «Доладу», можна написати мені на сторінку в Інстаграм, відповідаю, консультую.

Наталія Петерварі