Використовують різні моделі кулеметів. Гвардійці показали, як тренують ловців «Шахедів»

Бійці постійно вивчають будову кулеметів, більш досвідчені передають свої знання іншим. Аби зброя не підводила у відповідальні моменти, її треба постійно чистити та змащувати. Отже потрібно знати всі деталі і швидко розбирати та збирати механізми.
Кулемети, окрім іншого, використовують і для прикриття повітряного простору. На полігоні бійці виконують бойові стрільби в різний час з різних моделей цієї потужної зброї.
«Інженери розробили спеціальні турелі, які дозволяють вести вогонь не лише по наземних цілях, але і забезпечують зручне і ефективне ведення вогню по літальним апаратам. Це дуже корисні і цікаві тренування, адже ми маємо змогу практикувати наші навички. Набоїв і часу повністю вистачає, аби відпрацювати стрільбу як вдень, так і вночі», – поділився кулеметник з позивним «Клен».
Окрім кулеметних розрахунків тренуються і мобільні вогневі групи. Їхня задача – вчасно прибути у визначене місце, підготуватись до стрільби, знайти ціль і вразити її. Для цього всі мають діяти швидко та злагоджено. Адже від цього залежить, чи буде збитий ворожий безпілотник, чи ні.
«Вправи, які ми виконуємо забезпечують ефективність ведення вогню по повітряних цілях, які низько летять. А саме – безпілотним літальним апаратам. Є великий комплекс, який використовується для оборони країни. Починаючи від зенітно-ракетних розрахунків, так і кулеметних відділень. Це загальний комплекс, і на кожному з етапів, кожен відіграє свою роль», – розповів гвардієць з позивним «Мольфар».
Складність ведення вогню по повітряним цілям полягає в тому, що вони рухаються в трьох вимірах. До того ж під час прицілювання стрілець має брати упередження враховуючи закони балістики. Підготувати кулеметника неважко, каже «Мольфар», а, щоб перетворити його на вмілого ловця «Шахедів», потрібен час та практика. Тому стрільби проходять постійно, і гвардійці використовують різні моделі кулеметів. Це дозволяє мобільним вогневим групам виконувати завдання більш ефективно.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів