Використовують різні моделі кулеметів. Гвардійці показали, як тренують ловців «Шахедів»

Бійці постійно вивчають будову кулеметів, більш досвідчені передають свої знання іншим. Аби зброя не підводила у відповідальні моменти, її треба постійно чистити та змащувати. Отже потрібно знати всі деталі і швидко розбирати та збирати механізми.
Кулемети, окрім іншого, використовують і для прикриття повітряного простору. На полігоні бійці виконують бойові стрільби в різний час з різних моделей цієї потужної зброї.
«Інженери розробили спеціальні турелі, які дозволяють вести вогонь не лише по наземних цілях, але і забезпечують зручне і ефективне ведення вогню по літальним апаратам. Це дуже корисні і цікаві тренування, адже ми маємо змогу практикувати наші навички. Набоїв і часу повністю вистачає, аби відпрацювати стрільбу як вдень, так і вночі», – поділився кулеметник з позивним «Клен».
Окрім кулеметних розрахунків тренуються і мобільні вогневі групи. Їхня задача – вчасно прибути у визначене місце, підготуватись до стрільби, знайти ціль і вразити її. Для цього всі мають діяти швидко та злагоджено. Адже від цього залежить, чи буде збитий ворожий безпілотник, чи ні.
«Вправи, які ми виконуємо забезпечують ефективність ведення вогню по повітряних цілях, які низько летять. А саме – безпілотним літальним апаратам. Є великий комплекс, який використовується для оборони країни. Починаючи від зенітно-ракетних розрахунків, так і кулеметних відділень. Це загальний комплекс, і на кожному з етапів, кожен відіграє свою роль», – розповів гвардієць з позивним «Мольфар».
Складність ведення вогню по повітряним цілям полягає в тому, що вони рухаються в трьох вимірах. До того ж під час прицілювання стрілець має брати упередження враховуючи закони балістики. Підготувати кулеметника неважко, каже «Мольфар», а, щоб перетворити його на вмілого ловця «Шахедів», потрібен час та практика. Тому стрільби проходять постійно, і гвардійці використовують різні моделі кулеметів. Це дозволяє мобільним вогневим групам виконувати завдання більш ефективно.
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів