Використовують різні моделі кулеметів. Гвардійці показали, як тренують ловців «Шахедів»

Бійці постійно вивчають будову кулеметів, більш досвідчені передають свої знання іншим. Аби зброя не підводила у відповідальні моменти, її треба постійно чистити та змащувати. Отже потрібно знати всі деталі і швидко розбирати та збирати механізми.
Кулемети, окрім іншого, використовують і для прикриття повітряного простору. На полігоні бійці виконують бойові стрільби в різний час з різних моделей цієї потужної зброї.
«Інженери розробили спеціальні турелі, які дозволяють вести вогонь не лише по наземних цілях, але і забезпечують зручне і ефективне ведення вогню по літальним апаратам. Це дуже корисні і цікаві тренування, адже ми маємо змогу практикувати наші навички. Набоїв і часу повністю вистачає, аби відпрацювати стрільбу як вдень, так і вночі», – поділився кулеметник з позивним «Клен».

Окрім кулеметних розрахунків тренуються і мобільні вогневі групи. Їхня задача – вчасно прибути у визначене місце, підготуватись до стрільби, знайти ціль і вразити її. Для цього всі мають діяти швидко та злагоджено. Адже від цього залежить, чи буде збитий ворожий безпілотник, чи ні.
«Вправи, які ми виконуємо забезпечують ефективність ведення вогню по повітряних цілях, які низько летять. А саме – безпілотним літальним апаратам. Є великий комплекс, який використовується для оборони країни. Починаючи від зенітно-ракетних розрахунків, так і кулеметних відділень. Це загальний комплекс, і на кожному з етапів, кожен відіграє свою роль», – розповів гвардієць з позивним «Мольфар».

Складність ведення вогню по повітряним цілям полягає в тому, що вони рухаються в трьох вимірах. До того ж під час прицілювання стрілець має брати упередження враховуючи закони балістики. Підготувати кулеметника неважко, каже «Мольфар», а, щоб перетворити його на вмілого ловця «Шахедів», потрібен час та практика. Тому стрільби проходять постійно, і гвардійці використовують різні моделі кулеметів. Це дозволяє мобільним вогневим групам виконувати завдання більш ефективно.

До теми
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"

До цієї новини немає коментарів