Гвардійці-закарпатці, повернувшись з фронту, проходять психологічну реабілітацію

Весь час з гвардійцями працюють психологи. Вони не лише організовують відпочинок для військовослужбовців, але і вивчають морально-психологічний стан людей, які щойно повернулись з передової.
«Особливість декомпресії в тому, що її проводять одразу по прибуттю бійців з зони виконання бойових завдань. Ще декілька днів тому вони перебували на передовій, а тепер – посеред тихого лісу. Саме під час такої різкої зміни ми і вивчаємо, наскільки сильними можуть бути психологічні зміни. Або навпаки – ми помічаємо, що психіка людини стійка, і подальша більш складна реабілітація непотрібна», – розповідає старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.
Ще пару днів тому закарпатські гвардійці відбивали штурми росіян на Донеччині. Сьогодні вони грають у бадмінтон і волейбол, купаються у гірській річці, створюють картини, дивляться легкі кінофільми та спілкуються у безпечній атмосфері.
«В рамках декомпресії ми проводимо з бійцями дебрифінг. Це така форма, де бійці можуть поділитись тим, що їх найбільше турбує. Також ми проводимо біосугестивну терапію. Вона націлена на корекцію таких проблем, як стрес, внутрішнє напруження, втома, безсоння тощо. Також для визначення рівня травматизації ми проводимо консультування за протоколом TRiM. Це система підтримки, яка заснована за принципом «рівний рівному». Вона базується на «активному моніторингу», уважному спостереженні за бійцями, які зазнали або могли стати свідками травматичної події», – розповіла начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.
По завершенню декомпресії всі бійці отримали відпустку і змогли відновити сили у колі рідних та близьких. Спеціалісти кажуть, що це також є одним з ефективних етапів відновлення після виконання бойових завдань. Реабілітація військовослужбовців, зазначають психологи, дуже необхідна, адже боротьба з незалежність України триває, і всім знадобляться сили, аби відстояти нашу країну.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів