Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
Тут організовувала дозвілля для дітей переселенців, з якими жила в притулку. Зараз Надія вирощує квіти, в’яже маскувальні сітки для українських захисників.
За два роки Надія жила у двох притулках для вимушених переселенців, а зараз разом з чоловіком облаштувалися у шелтері, який організувала церква євангельських християн- баптистів. Щоранку жінка робить тибетську зарядку із 20 вправ. Каже, це робити не важко, бо спортом займається все життя.
"Спортивною гімнастикою займалася, велоспортом. Другий розряд у мене зі спортивної гімнастики. Брала участь у змаганнях, займала призові місця. Мені це подобалося з дитинства", — розповідає Суспільному пані Надія.
Надія народилася в Горлівці, згодом переїхала в Краматорськ. Має трьох дітей. Донька зараз в Празі, сини — на фронті. Жінка розповідає, що за професією товарознавиця."За що я зараз переживаю – так це сини мої. Вони воюють. Старшому 52, молодшому — 36. Гарні хлопці. Боюся я за них, переживаю, молюся. Сподіваюся, що Господь збереже", — каже жінка.
Аби відволіктися від тривожних думок, висаджує квіти. Біля шелтера Надія зробила клумбу та плете маскувальні сітки."Свого часу я об’їздила всі республіки, які є. Кругом була: Середня Азія, Азейбарджан, Вірменія… Всі, що були, всі я об’їздила. Після війни… По перше, у мене внучка старша, їй 24 роки, вона в Японії. Я хочу до неї ще поїхати в Японію. Бо хочеться побачити і далі світ. Ще є надія така. Я ж сама Надія. Тому в мене вона не вмирає", — додає пані Надія, розповідаючи про свої плани на майбутнє.
До теми
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
- Доброволець-штурмовик "Обама": на честь Данила Богуславського назвали вулицю в Ужгороді і зняли документальний фільм в Америці
- «Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Військовий 128 бригади Павло Гомонай: "Війна закінчиться, коли порвуться мої топанки"
- «Ми влаштовували засідки на одній лінії з ворожими позиціями, навіть чули голоси росіян…» Історія 40-річного Івана, бійця 128-ї бригади
- «Коли я вже втрачав надію, ракета з «Ігли» зійшла з ПЗРК і влучила в російський Ка-52...» Історія військового 128-ї бригади Євгена
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- Жіночий клуб «Натхненна» – простір, де жінки разом відпочивають і розвиваються
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Втрачений Ужгород: острів Маргарити
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- УКУ започаткував стипендіальний фонд на честь випускника, полеглого захисника з Ужгорода Миколи Гаєвого
До цієї новини немає коментарів