На Закарпатті планують встановити першу безплотинну ГЕС

Свою розробку автори планують втілити на Закарпатті. Для пілотного проєкту розглядається кілька локацій: на річці Латориця - від села Латірка до Мукачева в районі сіл Ганьковиця, Підполоззя, поблизу відомого мотелю-ресторану Chalet, а також вздовж русла річки Уж - від Ужка до Ужгорода на ділянках з необхідними перепадами і об’ємами води.
За словами голови ГО Івана Котурбача, безплотинна ГЕС вирішує 2 питання: відведення води при підтопленні ділянок під час паводків та власне вироблення електроенергії.
Свій проєкт члени громадської організації сьогодні презентували голові Закарпатської обласної ради Володимиру Чубірку. У разі його погодження, а також якщо знайдеться інвестор, перш ніж розпочати будівництво, відбудеться ряд необхідних процедур: оцінка впливу на довкілля, розробка кошторису та громадські слухання.
Пілотний проєкт має невелику потужність – до 50кВт/год. Його задача - продемонструвати роботу і безпечність для природи, далі можна приступити до більших потужностей.
Автори розробки переконують, що безплотинна ГЕС у 20 разів дешевша за дериваційну та у сотні разів - за плотинну. При цьому вона у 20 разів перевищує час будівництва.
В Інституті екології Карпат НАН України (м.Львів) вчені, зокрема член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук Микола Козловський, вже оцінили проєкт та вважають його безпечним. Національний університет водного господарства та природокористування (м.Рівне) дав заключення про екологічність та доцільність використання авторської розробки мукачівців на території Карпатського регіону.
Наразі найбільша на Закарпатті ГЕС – Теребле-Ріцька, збудована в Хустському районі у 1949-1955 роках. Всього гідроелектростанцій в області нараховується до тридцяти. Цього вкрай мало, переконують розробники безплотинної ГЕС. За словами І. Котурбача, Закарпаття завдяки річкам виробляє 1% можливого об’єму електроенергії, тож безпечні ГЕС на стрімких гірських річках можуть допомогти Україні подолати енергетичну кризу, яка виникла внаслідок російської агресії.
До теми
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
До цієї новини немає коментарів