На Закарпатті відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»

У мукачівському Центрі громадськості та національних культур відкрили сучасний хаб, покликаний згуртувати місцевих жителів та людей, які вимушені були шукати прихисток через війну.
Відкриття відбулося 8 травня, повідомляє Район.Мукачево.
«Платформа спільних дій» – інклюзивний простір для співпраці та взаємопідтримки громадянського суспільства з постраждалих та приймаючих громад. Проєкт вдалося втілити за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та Агентства ООН у справах біженців. Ініціатором такого простору виступила ГО «Маріупольська спілка молоді».
«Ідея створення цього проєкту виникла рік тому. Досвід нашої спілки показав, що активним громадянам потрібно створити умови, щоби вони могли продовжувати громадську діяльність у новому для себе місці. Тому зібрали небайдужих активістів, громадський сектор, владу, молодь і запропонували їм таку ідею.
Вони нас підтримали! Ми знайшли наших партнерів, міжнародні організації, з якими ми працювали у Маріуполі з 2014 року, вони профінансували цю ідею, і от ми вже готові до роботи!» – розповідає координаторка проєкту з Маріуполя Дар’я Маркович.
Хаб стане комфортним простором для розвитку проєктів творчої молоді та громадських організацій. Тут вдалося створити коворкінг-зону, кімнату дизайн-мислення, тренінгову залу та професійну студію звукозапису.
«Тут будуть обговорювати питання відкриття нового бізнесу, нових напрямків у громадській діяльності, питання реалізації інноваційних проєктів, інтеграції тих людей, які внаслідок війни, опинилися тут. І мені особисто дуже хотілося б, аби ми більше не використовували терміни «біженець», «переселенець», «ВПО». Це наші українці, які постраждали внаслідок цієї війни та змушені були приїхати сюди», – зазначив заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Підтримала ініціативу не називати українців ВПО чи біженцями і представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
«Я відвідувала Маріуполь до повномасштабного вторгнення. Я бачила, що робили для тих, хто змушений був на той час переїхати з Луганська і Донецька. Місцева влада там просила називати їх новими маріупольцями, а не переселенцями.
Я дуже багато подорожую, я була у Запоріжжі, Херсонській області, Дніпрі, вчора була у Бородянці. Я бачила, що багатьом людям просто нема куди повертатись, і мені дуже хочеться, аби цей час, далеко від дому, вони не ставили на паузу, а продовжували зростати і будувати своє життя», – зазначила Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Також з вітальним словом до присутніх звернувся Христофор Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, який зазначив, що на прикладі цього хабу їх організація також отримує цінний досвід у роботі з подібними проєктами. Своєю чергою Алехандро Егеншвілер, менеджер програм Представництва ЄС в Україні зазначив, що за останній рік Європейський Союз зібрав 60 мільярдів доларів на підтримку України і на цьому зупинятися не збирається.
Простір – безбар'єрний та відкритий для усіх, облаштований тактильною плиткою та інфо матеріалами шрифтом Брайля. Спеціальний ліфт допоможе піднятися на другий поверх людям з інвалідністю. На таку доступність звернула свою увагу заступниця міністерки соціальної політики України Уляна Токарєва.
«Як соціальна працівниця, я дуже добре знаю, що основну травму від війни спричинили люди. Тому дуже важливо, аби ті, хто був травмований, побачили людяне ставлення до себе, відчули, що вони важливі й тут потрібні», – зазначила Уляна Токарєва.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Гості заходу мали змогу побачити не тільки світлі та просторі кімнати, але й сам процес. В одній із зон хабу презентацію успішного релокованого бізнесу проводив молодий підприємець з Харкова Пилип Гришин. Чоловік виготовляє натуральні сирні снеки. Іноземним гостям бізнесмен розповів, що на кожній упаковці своєї продукції друкує прапор України, бо мріє, аби український продукт впізнавали в усьому світі.
До теми
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів