На Закарпатті відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»

У мукачівському Центрі громадськості та національних культур відкрили сучасний хаб, покликаний згуртувати місцевих жителів та людей, які вимушені були шукати прихисток через війну.
Відкриття відбулося 8 травня, повідомляє Район.Мукачево.
«Платформа спільних дій» – інклюзивний простір для співпраці та взаємопідтримки громадянського суспільства з постраждалих та приймаючих громад. Проєкт вдалося втілити за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та Агентства ООН у справах біженців. Ініціатором такого простору виступила ГО «Маріупольська спілка молоді».
«Ідея створення цього проєкту виникла рік тому. Досвід нашої спілки показав, що активним громадянам потрібно створити умови, щоби вони могли продовжувати громадську діяльність у новому для себе місці. Тому зібрали небайдужих активістів, громадський сектор, владу, молодь і запропонували їм таку ідею.
Вони нас підтримали! Ми знайшли наших партнерів, міжнародні організації, з якими ми працювали у Маріуполі з 2014 року, вони профінансували цю ідею, і от ми вже готові до роботи!» – розповідає координаторка проєкту з Маріуполя Дар’я Маркович.
Хаб стане комфортним простором для розвитку проєктів творчої молоді та громадських організацій. Тут вдалося створити коворкінг-зону, кімнату дизайн-мислення, тренінгову залу та професійну студію звукозапису.
«Тут будуть обговорювати питання відкриття нового бізнесу, нових напрямків у громадській діяльності, питання реалізації інноваційних проєктів, інтеграції тих людей, які внаслідок війни, опинилися тут. І мені особисто дуже хотілося б, аби ми більше не використовували терміни «біженець», «переселенець», «ВПО». Це наші українці, які постраждали внаслідок цієї війни та змушені були приїхати сюди», – зазначив заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Петро Добромільський.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Підтримала ініціативу не називати українців ВПО чи біженцями і представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
«Я відвідувала Маріуполь до повномасштабного вторгнення. Я бачила, що робили для тих, хто змушений був на той час переїхати з Луганська і Донецька. Місцева влада там просила називати їх новими маріупольцями, а не переселенцями.
Я дуже багато подорожую, я була у Запоріжжі, Херсонській області, Дніпрі, вчора була у Бородянці. Я бачила, що багатьом людям просто нема куди повертатись, і мені дуже хочеться, аби цей час, далеко від дому, вони не ставили на паузу, а продовжували зростати і будувати своє життя», – зазначила Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Також з вітальним словом до присутніх звернувся Христофор Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні, який зазначив, що на прикладі цього хабу їх організація також отримує цінний досвід у роботі з подібними проєктами. Своєю чергою Алехандро Егеншвілер, менеджер програм Представництва ЄС в Україні зазначив, що за останній рік Європейський Союз зібрав 60 мільярдів доларів на підтримку України і на цьому зупинятися не збирається.
Простір – безбар'єрний та відкритий для усіх, облаштований тактильною плиткою та інфо матеріалами шрифтом Брайля. Спеціальний ліфт допоможе піднятися на другий поверх людям з інвалідністю. На таку доступність звернула свою увагу заступниця міністерки соціальної політики України Уляна Токарєва.
«Як соціальна працівниця, я дуже добре знаю, що основну травму від війни спричинили люди. Тому дуже важливо, аби ті, хто був травмований, побачили людяне ставлення до себе, відчули, що вони важливі й тут потрібні», – зазначила Уляна Токарєва.
У Мукачеві відкрили Інтеграційний хаб «Платформа спільних дій»
Гості заходу мали змогу побачити не тільки світлі та просторі кімнати, але й сам процес. В одній із зон хабу презентацію успішного релокованого бізнесу проводив молодий підприємець з Харкова Пилип Гришин. Чоловік виготовляє натуральні сирні снеки. Іноземним гостям бізнесмен розповів, що на кожній упаковці своєї продукції друкує прапор України, бо мріє, аби український продукт впізнавали в усьому світі.
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
До цієї новини немає коментарів