В Ужгороді посадили 30 дубів та 50 платанів
30 саджанців дуба посадили в Боздоському парку на Алеї слави. Зробили це до всеукраїнської екоакції "Шевченко єднає Україну". Про це Суспільному розповів директор департаменту міської інфраструктури Ужгородської міськради Віталій Гільтайчук. За його словами, саджанці вирощені з жолудів Дуба Шевченка, в якому Тарас Григорович ховав свої малюнки від пана Енгельгардта. В Ужгороді також посади 50 платанів та зробили загальноміське прибирання.
Садили дуби, саджанці яких вирощені з жолудів Дуба Шевченка. Робили це депутати міськради та представники обласного відділу Державної екологічної інспекції. "У нього є коренева система, тому орієнтовно видно, де починається коріння, то треба декілька сантиметрів дати зверху, а решту закопувати. Залежно від того, яка погода, так і визначаємо, скільки разів треба поливати: якщо паде дощ, то не треба поливати", — каже представник державної екологічної інспекції Андрій Питчак.
На Алеї слави посади 20 дубів, ще 10 — по всій території парку. Розповів директор департаменту міської інфраструктури Віталій Гільтайчук. "Ці дуби називають Дуби Шевченка. Вони вирощені з паростків того дуба, де Шевченко ховав свої картини, коли був у Черкаській області. Ці паростки виростили й роздали по всій Україні. Паралельно проводимо місячник довкілля, залучені всі наші комунальні підрозділи", — розповів Віталій Гільтайчук.
На вулиці Богомольця посадили 50 платанів. "У рамках реалізації грантового проєкту проводиться висадка молодих дерев породи платан у кількості 50 штук силами підрядної організації, котра виграла в рамках цього грантового проєкту. З огляду на те, що це нова вулиця, яку нещодавно відремонтували, вона потребує озеленення, бо тут взагалі нема зелених насаджень, тому було прийняте таке рішення. Це велика, широка вулиця, тут є можливість посади. У майбутньому ці дерева мають змогу розростися до великих розмірів", — ділиться Максим Боровіков.
13 квітня в Ужгороді проводили й загальноміське прибирання у парках, скверах, а також на зелених зонах та прибудинкових територіях.
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів