На Закарпатті американські лікарі допомогли нашим врятувати сімох складних пацієнтів
Шанс на нове життя в лікарнях Закарпаття завдяки американським та місцевим медикам отримали 7 дорослих і маленьких пацієнтів. Група пластичних хірургів упродовж тижня проводила надскладні операції українцям. Спершу спеціалісти зі США працювали в обласній дитячій лікарні, де прооперували трьох малят. Одна з процедур стосувалася лікування незрощеного піднебіння.
Дитина пережила вже 4 операції, але тепер нарешті все має бути добре. У двох інших випадках ішлося про складні післяопікові травми, які впливали на можливість рухати кистю. З дітьми здебільшого працювала американка Оксана Джексон, мама якої народилася неподалік Полтави. Вона ще з 2013-го допомагає нашим медикам боротися з важкими недугами юних пацієнтів.
Іншою важливою ціллю приїзду фахівців була допомога пораненим військовим та практичне навчання лікарів з Ужгорода, Вінниці, Львова проводити складні мікрохірургічні втручання. В операційних ЗОКЛ ім. А. Новака робота кипіла по 8 – 12 годин, іноді пацієнтам проводили по 2 операції. Зокрема військовому зі складною травмою передпліччя з ураженням судин, м’яких тканин і нервів не тільки реконструювали руку, щоб сховати дефекти, а й зробили все, аби повернути рухливість кисті. Для цього довелося пересаджувати м’яз, судини, нерви та шкіру. Ще одному пацієнту відновлювали нижню щелепу, нарощуючи кісткову частину, взяту з гомілки, а також пересаджували шкіру, щоб наростити губу. Це вражаюча робота фахівців із застосуванням новітніх технологій. Зараз усі прооперовані почуваються добре, інформує Закарпатська ОВА на своїй сторінці у фейсбуці-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів