На Закарпатті вчительку оштрафували за булінг першокласниці
У листопаді 2021 до адміністрації школи звернулася мама першокласниці зі скаргою. Жінка повідомила, що вчителька неправомірно ставиться до її дитини і написала заяву. "У нас створена постійна комісія з розгляду випадків булінгу і це питання ми розглянули на засіданні комісії. Вчителька написала пояснювальну записку і усно пояснила цю ситуацію", — розповіла директорка школи.
За словами Оксани Лембей, мама учениці написала також заяву і у поліцію. "Вчителька та адміністрація закладу надавали пояснення до правоохоронних органів. Потім справу передали до суду", — додала директорка.
Суд зобов'язав вчительку сплатити 850 грн штрафу
У постанові Хустського районного суду зазначили: "Вчителька початкових класів Копашнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів із жовтня 2021 року систематично вчиняла психологічний булінг відносно учениці 1-А класу. 24 листопада 2021 року у присутності інших учнів вчителька використовувала образливі слова в адресу учениці".
На судове засідання вчителька не з'явилася, однак визнала свою вину та подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Суддя Хустського районного суду врахувала пояснення вчительки, протоколи поліцейських та відеозапис події від 24.11.2021 року та визнала вчительку винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173-4 ч.1 КУпАП та зобов'язала сплатити штраф у сумі 850 грн. Також педагогиня мала сплатити 454 гривні судового збору.
Ученицю перевели у паралельний клас
За словами директорки Копашнівської школи, першокласницю перевели у паралельний клас, вчительку від роботи не відсторонили: "Це перший випадок. На неї ніяких скарг не було ні офіційних, ні усних. Тому було усне попередження. Ми перевели дівчинку у паралельний клас і наразі конфлікт вичерпаний", — сказала керівниця закладу.
"Я особисто спілкувалася з мамою. Вона каже: наразі дитина комфортно почуває себе у новому класі, все добре. Психолог шкільний проводив дослідження з дівчинкою і її класом, все добре. Ніякого страху ні до вчителів, ні до школи дівчинка немає. Її добре сприйняв колектив", — додала Оксана Лембей.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
До цієї новини немає коментарів