В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади

Архітектура каплиці вирізняється каркасною конструкцією, декоративно профільованими випусками крокв двосхилого даху та мініатюрною вежею, увінчаною чотирибічним шатром із дзвоном. У плані споруда має розміри 325 × 635 см, з яких 230 см припадає на відкритий ґанок. Висота до даху становить 288 см. Інтер’єр оздоблений вертикальною дошковою обшивкою з нащілинниками.

Упродовж ХХ ст. каплиця зазнала втрат: у радянський період її було закрито, викрадено чашу, втрачено частину художніх елементів ґанку, а первісне ґонтове покриття даху та шатра не збереглося. У 1990-х роках споруда знову діяла, і значну турботу про неї виявляв Йосип Гайпел. Згодом, після спорудження нової мурованої церкви, дерев’яна каплиця опинилася без належного використання та під загрозою занепаду.

У серпні 2023 року розпочалися перемовини щодо порятунку пам’ятки шляхом її перенесення до Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Важливим підготовчим етапом стала експедиція у серпні 2025 року: співробітники скансену відвідали села Жденіївської громади, де поряд з іншими дослідницькими питаннями детально вивчали каплицю, зустрічалися з представниками громади та обговорювали процес її майбутнього перевезення до Ужгорода. Восени 2025 року, за згодою громади, каплицю було обережно демонтовано та перевезено до музею, де нині тривають роботи з її відновлення.

Проєкт реалізується завдяки злагодженій співпраці фахівців, майстрів і меценатів. Роботи фінансуються Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді – щира подяка Генеральному консулу Йожефу Бочкаї за підтримку ініціатив зі збереження архітектурної спадщини краю. Науковими консультантами і кураторами проєкту є Михайло Сирохман – мистецтвознавець, дослідник сакральної архітектури Закарпаття та викладач Закарпатської академії мистецтв, а також Василь Коцан – доктор історичних наук, директор музею. Вони забезпечують наукову достовірність і відповідність реставраційних рішень автентичним традиціям.

Безпосередні роботи виконують майстри з села Жденієво – Василь Русин та Василь Максименко, які дотримуються традиційних технік народного будівництва. Зокрема, Василь Русин відповідно до народних технологій заготовив ґонт – традиційний покрівельний матеріал. У процесі активно допомагають співробітники скансену, залучені до демонтажу, транспортування та монтажу споруди.

Окрему роль відіграють реставратори музею — Ксенія Лошак / Ksenia Loshak та Валентина Магада. Вони здійснюють обробку всіх конструктивних елементів спеціальними захисними розчинами для запобігання ураженню деревини шкідниками та забезпечення її довготривалого збереження.

Кожен етап – від наукового дослідження та фіксації пам’ятки до демонтажу, консервації, виготовлення автентичних матеріалів і повторного монтажу – є надзвичайно важливим для збереження історичної достовірності цієї унікальної споруди.

Перенесення каплиці до ужгородського скансену є прикладом відповідального ставлення до культурної спадщини. Музей виступає як осередок збереження народної архітектури, де пам’ятки різних етнічних спільнот отримують нове життя. Каплиця Святої Марії-Маґдалини посяде вагоме місце в експозиції поряд із пам’ятками українців, угорців і румунів Закарпаття, підкреслюючи багатокультурність регіону та збагачуючи його історичний наратив.

Це не лише реставрація – це збереження унікальної спадщини закарпатських німців і важливий внесок у майбутнє культурної пам’яті краю.

 Галина Рейтій | Ужгородський Скансен