В Ужгороді відкрили першу в місті кризову кімнату
Участь у відкритті кризової кімнати взяли в.о. міського голови, заступник Ужгородського міського голови Вадим Борець, Проєктна координаторка Фонду ООН у галузі народонаселення Ганна Висоцька, директорка департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради Алла Келемец, директор Ужгородського міського центру соціальних служб Іван Фленько, виконавча директорка ГО «Неємія» Тетяна Мачабелі.
Потрапити до кімнати кризового реагування постраждалі можуть, викликавши поліцію за номером телефону 102, звернувшись особисто до Ужгородського міського центру соціальних служб за номером 616472 або уповноваженої особи департаменту соціальної політики за номером 630103, які підготують направлення. Тут постраждалим гарантується безпека, надається цілодобова кризова підтримка та консультації фахівців.
Залишатися у кризовій кімнаті можна до 10 діб. Після цього постраждалих можуть влаштувати у притулку чи інших спеціалізованих службах, які надають послуги постраждалим від насильства.
Адреса кризової кімнати не розголошується – задля безпеки постраждалих.
Довідково. Кризову кімнату відкрили в рамках проєкту "Трамплін до рівності", його реалізовують Ужгородська міська рада, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA), БФ «Українська фундація громадського здоров'я», ГО «Неємія» за фінансової підтримки Уряду Швеції та за сприяння Офісу Віцепрем'єрки з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції.
Ужгородська міська рада
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
До цієї новини немає коментарів