Анонімна вакцинація в Ужгороді: що це і для кого? Деталі
Скільки закарпатців мають підроблені COVID-сертифікати чи фальшиву вакцинацію? Хто найчастіше купує «ковідні» документи? Та що робити, якщо захотів вакцинуватися по-справжньому, але вже маєш «липовий» сертифікат? Соціологи УжНУ провели соціологічне дослідження справжності вакцинації серед закарпатців і запропонували експеримент – анонімну вакцинацію для тих, хто нібито «так», але насправді «ні». Деталями під час пресконференції в Ужгородському пресклубі поділився завідувач кафедри соціології та соціальної роботи, професор Федір Шандор та лікар-інфекціоніст Віктор Петров.
Зі слів Федора Шандора, соціологічне дослідження щодо вакцинації населення виконували на замовлення європейських колег. Результати дослідження такі:
«Понад 4000 сертифікатів на території Закарпатської області є фальшивими. Найбільше сконцентровано таких сертифікатів серед працівників освітніх, медичних, закладів культури та працівників держструктур. Саме від них вимагають обов’язкову вакцинацію», – розповідає Федір Шандор.
Професор пояснює, що є кілька груп людей, які мають підроблені сертифікати чи фальшиву вакцинацію:
- Люди, що з релігійних переконань проти будь-яких контактів із державою, в тому числі вакцинації
- Ті, хто перебуває під тиском громадськості чи сім’ї, де побутують антивакцинаторські настрої
- Мають психологічний страх перед медичними закладами і лікарями
Також соціолог додав, що серед опитаних, які купили документи, 35 % людей шкодують, що не вакцинувалися, і хотіли би це зробити.
Федір Шандор «звернувся до лікарського складу області, представників департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та в електронних листах до Міністерства охорони здоров’я з тим, чи можна вплинути на ситуацію. У кафедри соціології та соціальної роботи з’явилася пропозиція розпочати експериментальний соціальний проєкт. Ми створюємо анонімний кабінет вакцинації. Щоб люди з названих категорій, які хочуть вакцинуватися для своєї безпеки, але не хочуть бути зареєстрованими, змогли це зробити», – поділився ідеєю Шандор.
Лікар-інфекціоніст Віктор Петров наголошує: «Ми не можемо обіцяти, що ви ніколи не захворієте, однак ми точно можемо говорити, що ви не станете клієнтом реанімації і, найімовірніше, вас навіть не будуть госпіталізувати. З мого досвіду, вакциновані пацієнти видужують за 7–8 днів. Штам «Дельта» приводить до того, що перебування в стаціонарі зростає до 21–28 днів – такого раніше не спостерігалося».
Віктор Петров підкреслив, що особливо важливо, щоб вакцинувалися люди з груп ризику з хронічними хворобами, високим холестерином, зайвою вагою, а також люди, які піддаються ризику за професією: вчителі, водії, медпрацівники.
«Держава у цьому випадку готова забезпечити вакциною. Для того, щоб ці люди залишилися живими. Ми створили умови, щоб це можна було зробити цілодобово без запису і без черг. Щоб вакцинуватися, вам не потрібно навіть вказувати особисті дані чи номер телефона. Але як лікар, прошу вас придумати або номер, або ім’я, або прізвисько і підписати інформовану згоду, щоб медпрацівник мав юридичне право ввести вам вакцину. Він не буде ставити зайвих питань, «виховувати». Лікар лише запитає, яку вакцину ви обрали для себе».
Вакцинуватися можна у клініці Prevention на вул. Східній, 4/1 (за залізничним переїздом). На вибір є всі вакцини:
-
Astra Zeneca
-
Pfizer
-
Moderna
-
CoronaVac
*
За даними сайту МОЗ Коронавірус в Україні, за час пандемії в країні померло понад 78 700 людей. Це лише на 7 тисяч менше, ніж населення Мукачева. Для порівняння: в Німеччині рівень вакцинації населення близько 70% (84 млн населення). В Україні вакцинованих менше 30% (43 млн населення). На 60+ тисяч нових випадків інфікувань за добу в Німеччині 248 смертей. В Україні на 18+ тисяч інфікувань померли 769 людей. Дані взяті за 17 листопада 2021 року.
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів