Надпотужний і майже бездоганний – ділимося враженнями від нового MacBook Pro 16

Попередній MacBook Pro з діагоналлю 16 дюймів вийшов у 2019 році, тобто з моменту його релізу минуло вже понад 2 роки. У зв'язку з такою тривалою перервою користувачі прагнули побачити в 2021 році якийсь значний стрибок по технологіям і апаратно-технічним характеристикам макбуків. І Apple не розчарували - MacBook 16 Pro 2021 виявився неймовірно продуктивним і функціональним - зокрема, за рахунок переходу на чіпи власного виробництва, що базуються на мікроархітектурі ARM з 5-нанометровим техпроцесом.
У цьому матеріалі ми пройдемося по ключовим змінам, щоб користувачі старих макбуків змогли чітко уявити, яким буде новий флагманський ноутбук від Apple.
Чіп M1 Max – поки що так ніхто не вміє
Apple продемонстрували колосальний успіх з виходом чіпа M1 Max, який у топовій конфігурації включає:
-
10-ядерний процесор з 8 високопродуктивними ядрами та 2 ядрами ефективності;
-
32-ядерний графічний процесор (GPU);
-
16-ядерна система Neural Engine для апаратного прискорення завдань машинного навчання;
-
до 64 ГБ об'єднаної пам'яті, яка одночасно виконує функції оперативної пам'яті та відеопам'яті під час роботи.
Пропускна спроможність пам'яті чіпа M1 Max становить 400 Гб/с – це в 6 разів більше, ніж у макбука 2019 року. Але і це лише квіточки, адже, якщо порівнювати лоб в лоб продуктивність процесора Intel Core i7, який стояв у моделі 19-го року з чіпом M1 Max, то ми побачимо наступну картину:
-
3.7-кратний приріст продуктивності процесору;
-
13-кратний приріст потужності під час обробки графіки;
-
11-кратний приріст швидкості виконання завдань машинного навчання.
І навіть при цьому флагманський MacBook Pro 16 2021 відрізняється високою енергоефективністю, в результаті чого час роботи без підзарядки збільшився до 21 години в режимі перегляду відео.
Докладніше про інші зміни MacBook Pro 16
Робота над удосконаленням власних чіпів зроблена просто колосальна, але Apple також не залишили поза увагою інші аспекти свого ноутбука. До вашої уваги дайджест найважливіших змін:
-
камера FaceTime тепер підтримує роздільну здатність 1080p;
-
екран Liquid Retina XDR із діагоналлю 16.2 дюймів виготовлений за технологією LTPO, відтепер він підтримує динамічну зміну частоти кадрів 24-120 Гц, що дозволяє суттєво збільшити плавність зображення без зниження автономності;
-
швидкість роботи SSD збільшено до 7.4 ГБ/с;
-
повернули порт HDMI, вхід для навушників 3.5 мм та слот для картки пам'яті SDXC;
-
сенсорний тачбар зник, замість нього тепер у верхній частині клавіатури красується повноцінний ряд механічних клавіш;
-
тривалість автономної роботи збільшили до 21 годин у режимі відтворення відео;
-
система охолодження була значно покращена та доопрацьована – тепер 2 кулери переганяють на 50% більше повітря, забезпечуючи можливість тривалої роботи чіпа при 100% навантаженні без тротлінгу;
-
реалізовано підтримку просторового аудіо для системи з 6 вбудованих динаміків.
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
До цієї новини немає коментарів