На Закарпатті переорали макове поле

У Мукачеві власники переорали кілька гектарів землі на околиці міста, де понад тиждень цвіли червоні маки, що були ефектною фотолокацією для туристів. У міськраді пояснюють: це самосійний бур'ян і аграрій мусив це зробити. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив радник мукачівського міського голови з питань туризму Олександр Шершун.
“Цей мак — самосів, це, по суті, красивий бур'ян і агровласнику він не приносить жодної користі. Крім того, його ніяким чином не можна переробляти, а головне — це інвазійна культура, і якщо його не скосити, на цій землі не можна буде нічого виростити. Можна припустити, звісно, що власник поля зробив це спеціально, “із вредності” - адже протягом півтора останніх тижнів там на полі щодня перебували сотні людей із фотоапаратами, на дорозі біля поля неможливо було припаркуватися. Але я хочу заспокоїти туристів: ця фотозона не знищена, переконаний, що наступного року макове поле під Мукачевом цвістиме знову,” - сказав Шершун.
За його словами, можна зрозуміти обурення туристів через втрату ефектної фотозони, але разом із тим треба зрозуміти й землевласника. Радник міського голови зазначив, що тим туристам, які дуже хотіли, але не встигли сфотографуватися на фоні макового поля під Мукачевом цими днями, варто пошукати такі ж поля на узбіччях доріг на території всієї області.
“На полях, які не обробляються аграріями, зараз цвіте багато дикого маку”, - сказав він.
Шершун додав, що торік це поле так само цвіло, і його так само переорювали. Це ніяк не вплинуло на кількість маку - цьогоріч його навпаки стало більше втричі.
До теми
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Вікторія Тимчик - про те, як Закарпаття адаптує стратегії імунізації до унікальних реалій прикордонного регіону
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
До цієї новини немає коментарів