Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: Сєрґєй Протопопов (ФОТО)

Хоча один фотограф зі Словаччини все ж таки навідався і в Підкарпатську Русь. Можливо цьому візиту посприяла цікавість немісцевого, адже народився він у містечку Валуйкі, на сході Росії, звідки після Першої світової війни еміґрував до Словаччини. Мова про Сєрґєя Протопопова – живописця та одного з перших фотографів-репортажистів у Чехословаччині.
.png)
Сєрґєй Протопопов у 1929 році (05.06.1895 – 13.06.1976) filatelie-stosek.cz
Можна сказати, що Протопопов «зловив хвилю» репортажної фотографії, коли вона лише зароджувалась у Чехословаччині. Його світлини, доповнені текстами, друкували в тогочасних популярних туристичних тижневиках. Проживаючи в Банській Бистриці, він фотографував та робив репортажі на цікаву тематику, як-от видобуток золота в шахтах словацької Банської Штявниці чи заготівлю дров на теренах Республіки, зокрема, на чеській Шумаві.
.jpg)
Репортажі Сєрґєя Протопопова з чехословацького журналу "Letem svetem"
Відомо, що Сєрґєй Протопопов також був методологом з фотографії та кіно в просвітницьких центрах Банської Бистриці, де керував кіностудією в Регіональному просвітницькому центрі. Удостоєний кількома нагородами та відзнаками.

Коні й люди. Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік aukro.cz

Діти з Підкарпатської Русі. Фото С. Протопопов, 1927 рік
В ілюстрованому тижневику «Letem svetem» за 1930-ий рік є сторінка зі світлинами фотографа, зробленими раніше, у 1927 році, на Підкарпатській Русі. На кадрах – «босоноге» життя простих людей, що випасають худобу на полонинах, набирають воду з колодязя, отримують пошту, піднімаються до пастухів з конем-гуцуликом за молоком, несуть на продаж фрукти чи овочі. Світлини доповнені текстом, де давнє Закарпаття названо «невідомим материком» в прямому розумінні цього слова, «краєм лісів і тварин».
Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік

Листоноша на Підкарпатській Русі Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
У той час відображена Підкарпатська Русь була «відрізаною від світу, де живе самобутній народ, без впливу цивілізацій, у якому горить божественна іскра мистецтва. Про це свідчать вишивки та пісні, де люди живуть у гармонії з природою глибинними зв’язками, і вона дає їм прихисток, одягає й годує не одне століття». Оригінальність та простота – саме таким побачив Сєрґєй Протопопов Закарпаття на початку минулого століття.

Жінка, що йде за молоком в полонину та торгівець фруктами на Підкарпатській Русі, Фото С. Протопопов, 1927 рік

Жінки набирають воду з колодязя та пастухи на полонині, Підкарпатська Русь Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
На серії світлин, зроблених фотографом у 1927 році, й підписаних «Cплав лісу» – показано одне з давно не існуючих, а в ті часи – розвинутих ремесел. Бокораші, спіймані у об’єктив Протопопова, сплавляють деревину на гірських річках Рахівщини.
.jpg)
Бокораші на Рахівщині. Фото С. Протопопов
Помер Протопопов у Банській Штявниці, в Словаччині. А зловлені ним миттєвості з життя закарпатців, дивують на його фотографіях вже майже сто років.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Фото: webumenia.sk
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів