Дипломат та історик Роман Тодер видав книгу про закарпатську горянську гастрономію

Щойно вийшла книга про закарпатську горянську гастрономію – «”Висока” кухня, або в горах їстимуть добре». Її автор – Роман Тодер, уродженець Закарпаття, дипломат, історик, він протягом п’яти років навчався у Франції (Ecole Pratique des Hautes Etudes, Сорбонна), працював у США, Італії, Франції. Роман із дитинства захоплюється гастрономією та історією Закарпаття, протягом багатьох років у вільний від роботи час збирав матеріали, відтак ця праця – історія і майбутнє Закарпаття крізь традиції харчування, пише Varosh.
У книзі описана історія формування закарпатської горянської гастрономії від ХІІІ ст. і до нашого часу, показано нерозривний зв’язок між харчуванням і господарюванням. Описані ключові принципи та характеристика кухні закарпатських горян. Тут йдеться про серцевину автентичної горянської гастрономії в історичному контексті.

Видання має дві частини. Перша присвячена історії впливів (або опору впливам) на формування горянської гастрономії від XIII ст. до наших днів. Друга – про сутність гастрономії, її зв’язок із теруаром, про її закономірності, основні знакові продукти.

Що таке “вплив” для закарпатської гастрономії? З чим саксонці прибули на Закарпаття? Як позначилася міграція волохів на гастрономії? Яким чином італійські тенденції дісталися нашого краю і в чому вони полягали? Що змінилося і яким було харчування в наших горах під владою Трансільванського князівства? Звідки дув французький придворний вітер? Які зміни принесли із собою австрійські і німецькі колоністи? Якою насправді була кухня Австро-Угорщини? Що змінилося на столах при чехах, угорцях та під час радянського періоду на Закарпатті? З чим наш край увійшов у XXI століття і що чекає наше харчування завтра? А ще – як впливала на гастрономію праця “на пана” і мандри до чужих країв на заробітки? Що означає працювати на своєму “дарабі”? Якими були прадавні способи приготування їжі? А які поширені колись продукти ми нині майже забули? Що вважати зразком горянської гастрономії? Це лише частина запитань, відповіді на які читач знаходить у книзі.

У “Високій кухні” – багато історії, проте вона якраз демонструє, як рухатися далі. Адже унікальна закарпатська гастрономія має що запропонувати сучасності. Зі сторінок видання дізнаємося про місцеву гастрономію, культуру, менталітет, історію, а також починаємо розуміти місце нашої гастрономії у світових процесах.
Ця книга цікава широкій аудиторії. Усім, хто цікавиться історією, автентикою, переосмисленням гастрономії. Кухарям, рестораторам, гастрокритикам, гідам, митцям, підприємцям… І всім, кому небайдуже до власного харчування.
У автора є сподівання, що його праця допоможе багатьом краще осягнути власний скарб, горянську кухню, і втілити її автентичність і корисність у щоденному житті.
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра

До цієї новини немає коментарів