Ужгородка Альона Загоруйко створила стильний жіночий аксесуар

Наразі вже готові дві хустки. Перша – з ужгородською синагогою, друга – називається «Земля наближена до неба» і на ній зображено келих з вином. Попереду нові – з медом, сиром та грибами, з кількома містами Закарпаття, які вже виявили інтерес до такого аксесуару та сувеніру. Зокрема, Мукачево та Хуст, – пише Varosh.
– Це локальна хустка нашого краю, з яким я хочу познайомити всю країну. Коли я думала про неї, то планувала створити цей проєкт, перш за все, для туристів. Але перед тим як взятися за справу я провела фокус-групу серед своїх подруг, партнерів, клієнток і отримала від них відповідь про те, що вони теж хотіли б мати таку хустку, адже це справжні якісна, символічна та стильна річ. Скільки їх буде – поки не знаю. Це тривалий процес, ідея має народитися з любов’ю. Кожна хустка має свою історію, до кожної з них я додаю листівку, в якій розписано все про ідею, а також безпосередньо саму хустку, – каже Альона.
Найбільше хусток наразі по Закарпаттю та в Одесі, також перша поїхала в Будапешт і незабаром одна з них поїде до Нью-Йорка.
Альона каже, що готова працювати і з замовленнями. Скажімо, якщо якийсь санаторний чи термальний комплекс, корпорації чи підприємства захочуть власну хустку, то вона її створить. Тиражі можуть бути навіть не великі.
– Ці хустки не з’явилися б ніколи, якби не ті люди, які мене оточують. Це те, що найбільше надихає. Всі так загорілися ідеєю створення цього унікального для Закарпаття продукту, що працювали або за «дякую», або за нашу закарпатську валюту – каву. Це мене розчулює і окриляє водночас. Кожна людина, яка працювала над цим продуктом від початку і до запакованого готового результату, вклала в нею всю себе. Тому я сподіваюся, що й власниці цих хусток відчуватимуть це наше тепло, турботу та справжню любов, – розповідає Альона.
Придбати хустку можна через сторінку Альони або Sh.palta, а також незабаром вони з’являться в туристичній агенції Craft.chic, в Сировині, у V&P та кількох інших локаціях.
Росана Тужанська, Varosh
До теми
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Вікторія Тимчик - про те, як Закарпаття адаптує стратегії імунізації до унікальних реалій прикордонного регіону
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
До цієї новини немає коментарів