Остап Ступка задоволений Ужгородом та фестивалем «Під цвітом сакури»

Разом із колегою Дмитром Рибалевським Остап Ступка зіграв філософську виставу «На полі крові» за твором Лесі Українки, яка щомісяця йде на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
«Поле крові» – це клаптик землі, що куплений за 30 срібняків. У центрі твору Лесі Українки – притча про Юду, який долає шлях від любові до Ісуса та беззастережної віри в його вчення до розчарування, зради.
Після чудової гри, складного тексту за біблійним сюжетом, який артисти адаптували, Остап Ступка звернувся до глядачів на камерній сцені муздрамтеатру:
«Своєю роботою ми намагаємося трішечки доторкнутися до тих проблем, які порушила Леся Українка свого часу, на текст якої було накладено анафему. Церква не сприйняла цю драму. П’єса написана 1909 року. У нас прем’єра відбулася 2009 року, рівно через 100 років. Але ми із задоволенням граємо цю п’єсу, бо вона – безсмертна. Театральне мистецтво може ставити запитання, але ніколи не буде на них відповідати. І ми як актори теж ставимо собі запитання, але не знаємо правильної відповіді. Бо в кожного – своя правда. І в Юди (ви сьогодні це побачили) є своя правда. І поки людство будуть хвилювати ці речі, мистецтво буде безсмертне, бо воно буде завжди ставити вічні запитання.
Я хотів би, щоб ми з вами підіймали планку українського театру до високих вимог, тому що ми дуже талановита нація.
Я вам дякую за чудовий прийом. Бо це дуже важливо. Разом ми підіймаємо український театр у Києві, Ужгороді чи Луцьку».
Після виступу очільник управління культури Закарпатської ОДА Вікторія Фролова, заступник голови Ужгородської міської ради Олександр Білак, керівництво театру вручили гостям подарунки та статуетку-символ фестивалю – переплетіння двох сакур із маскою.
Театральний фестиваль триватиме ще три дні – до 26 квітня. Не пропустіть справжнього видовища на малій сцені!
Іванка Когутич для uzhgorod.net.ua
До теми
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Дівчина, яка завжди читає: Олександра Артюхіна про перекладацьку справу і свій перший великий роман
- Цьогорічний лауреат премії Петра Скунця Віктор Новграді-Лецо – про творчість, премію та плани на майбутнє
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів