Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода

Як її будували, які можливості проєкту і чи матиме він продовження – в ексклюзивній розмові журналіста нашого видання з заступником директора філії «Пасажирська компанія» АТ Укрзалізниця Володимиром Любкою.
Розкажіть про проєкт будівництва колії, в який термін він був виконаний та за які кошти?
Проєкт будівництва євроколії з Чопа до Ужгорода був виконаний протягом листопада 2024-серпня цього року в дуже стислі терміни. За проєктним розрахунком, він мав виконуватись протягом 14 місяців, проте будівельники вклалися в 10 місяців.
Це колія довжиною 22 км, побудована між Чопом і Ужгородом через станцію Струмковка.
Кошторис проєкту – 1,3 млрд грн, з них 50% – єврогрант, єврокошти, і 50% – це кредит.
Колія збудована з розгалуженням на станції Чоп. Зроблена додаткова колія європейського стандарту, яка дає можливість приймати додаткові поїзди по станції Чоп. А також по станції Ужгород зроблена вузькоколійка на першу колію, яка підходить до першого перону.
В горловині станції є розгалуження для обгону поїздів, а з боку станції Перечин зроблено тупик для відстою пасажирських поїздів. Проєктний розрахунок цієї дільниці – на 21 пару поїздів.
Це дозволить приймати більшу кількість потягів?
Так, ми говоримо про нарощення кількості поїздів, що дуже актуально зараз.
Також ми вже розробили проєкт з електрифікації цієї колії і плануємо до середини наступного року електрифікувати цю ділянку. Це дасть можливість при поєднанні Ужгорода з Чопом і електрифікацією їздити в Словаччину електричними локомотивами.
Крім того, зараз ми працюємо над новим проектом реконструкції дільниці «Чоп-Кордон» протяжністю 3 км. Зараз проговорили з угорцями про те, що по той бік кордону 1 км мають зробити угорці. Якщо вони включаться з нами синхронно, то ми можемо в наступному році поєднати Загонь і Чоп електричною ділянкою. Це дасть можливість з Відня, з Угорщини, заїжджати в Ужгород електричними локомотивами. Це дасть можливість збільшення пропускної можливості цієї ділянки та зменшення часу на зміну локомотивів як по станції Загонь, так по станції Чоп.
Це щодо колії. Щодо організації руху, то на сьогодні ми маємо з Угорщиною чотири напрямки. Так, «Київ-Будапешт», який приїжджає на станцію Чоп, змінює колісні пари із колії нашого стандарту (1520) на вузьку колію (1435), на це затрачаєьбся дві години (в Чопі), і тільки після зміни потяг від’їжджає до Будапешту. Так і в зворотньому напрямку. Зараз у нас з’явилися три ділянки колії, де ми можемо їздити з Угорщини, з Відня через кордон Загонь-Чоп вузькою колією: це маршрути Будапешт-Берегово, Будапешт-Мукачево, і зараз з’явився маршрут Відень-Будапешт-Ужгород.
Є інформація про те, що євроколію з Ужгорода тягнутимуть до Львова. Чи так це і яким напрямком вона буде збудована?
Так. Є плани до 29-30 року побудувати колію до Львова, так ми зможемо з’єднати колію з Ужгородом, Чопом і Львовом, а також із поєднанням Львова із Мостиською, з Польщею. І в планах ще є побудувати колію з Львова до Чернівців, Івано-Франківська, Чернівців і дальше на Вадул-Сірет (прикордонна передатна проміжна залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці. – Авт.)Тоді ми з’єднаємо два транскантальні коридори, які будуть зв’язувати всі країни Європейського Союзу, які біля нас поруч.
Згідно з проєктним рішенням по цьому проєкту, вузька комія буде йти Перечин, Великий Березний, Сянки, Самбір, Львів. Уж, ну, з Ужгорода почати.
Які ще перспективні напрямки розбудови?
Перш за все слід сказати, що зараз, як ми бачимо, вузька колія зайшла в Ужгород і після цього ми маємо можливість видовження цієї колії до Словаччини через станцію Павлово і Матьовці. Завдяки цьому ми зможемо мати ще один коридор між Закарпаттям і Словаччиною, бо існуючий через Чієрна над Тисою, переповнений нашими вантажними і пасажирськими поїздами. Існує ще й обмеження щодо митного та прикордонного контролю, тож на огляд кожного потягу на цьому напрямі затрачається до півтори години. Це затримує поїзда і ми зараз не маємо можливості добавити кількість поїздів в бік Словаччини через Чієрну-над-Тисою.
З розрахунку всіх проектів наскільки є перспектива збільшення кількості поїздів?
Як уже згадувалось, завдяки втіленому проєкту з будівництва вузької колії ми маємо можливість додати 21 пару поїздів, тобто ще ми можемо добавити 5-7 поїздів пасажирських і більше 10 вантажних у вузькій колії. Але це треба робити в комплексі з розголудження вантажних терміналів, які дадуть нам можливість використовувати Ужгородський вузол для поїздів на вузькій колії 1435.
Зараз у нас є декілька переходів на Закарпатті, через які ми заїжджаємо до сусідів, як до угорців, так і до словаків по широкій колії і вже в них виконуємо перевантаження. А вони заїжджають до нас «вузькими» поїздами, ми робимо перегруз на нашій стороні.
Розкажіть про напрямок на Прагу, зараз у нас є потяг «Чоп-Прага», які перспективи по цьому напряму?
Цього літа чеський перевізник додав до цього потягу ще один вагон, але ми бачимо, що цього не вистачає. Щоб додати ще один потяг добавити, наприклад, на Прагу, до Чехії, ми маємо опрацювати з прикордонниками та митниками Словаччини питання зменшення часу контролю, тільки так буде змога додати ще один потяг.
Наталія Петерварі, KISZó.news
До теми
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
До цієї новини немає коментарів