Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення

Гвардійці показали, як працюють дрони, пояснивши їх важливість на полі бою. Школярі спробували також себе у ролі пілотів.
«Це було неймовірно! Я вперше побачила, як керують справжнім бойовим дроном. Мені здається, що це не просто техніка, а справжній порятунок для наших військових», – ділиться враженнями учениця Олена.
Інструктори окремо зупинилися на важливості вміти надавати домедичну допомогу собі і побратимам. Ці знання, кажуть медики, можуть знадобитися не лише військовим, а й цивільним. Гвардійці продемонстрували, як правильно накладати турнікет для зупинки кровотечі, та розповіли про склад тактичної аптечки й її застосування в екстрених умовах.
«Це те, що повинен знати кожен, незалежно від віку чи професії. На мою думку, такі уроки допомагають учням краще розуміти, наскільки важливими є базові медичні знання у сучасному світі. Особливо приємно, що ці знання подають військові, які мають реальний досвід застосування цих навичок у складних умовах. Це не просто навчання, це урок життя, який залишить відбиток у свідомості наших дітей», – зауважила вчителька біології пані Світлана.
Майбутнім випускникам також розповіли про вищі навчальні заклади Національної гвардії України, умови вступу та кар’єру, яку можна побудувати у війську.
«Такі заходи не лише підвищують обізнаність молоді, але й надихають її на вибір професії. Ми прагнемо показати, що військова служба – це не тільки виклики, а й можливості для самореалізації, розвитку лідерських якостей та служіння своїй країні. Сподіваємося, що серед цих юнаків та дівчат є ті, хто в майбутньому приєднається до нашої команди, щоб стати частиною великої справи захисту України», – підсумував офіцер Національної гвардії майор Ігор Іванов.






До теми
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз

До цієї новини немає коментарів