Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів

До проєкту, який передбачає проведення навчальних семінарів для майбутніх фасилітаторів, залучені й провідні закордонні спеціалісти – інструктор міжнародної школи петанку CIEP Петр Фукса (Чехія) та тренер з петанку Давід Нуро (Франція), які вже працювали з жіночою та чоловічою збірними України з цього виду спорту.
Петанк як реабілітація

На тренінгу присутні фізіотерапевти, медпрацівники, представники громадських організацій, які дотичні до петанку, а також фахівці зі Львова, Києва, Харкова й інших міст. Вони проходять теоретичний і практичний блоки, опановуючи програми реабілітації для військових через гру в петанк, щоб надалі допомагати останнім займатися цим видом спорту. Для зручності, особливо в приміщеннях реабілітаційних центрів, гравцям пропонують використовувати не класичні металеві, а гумові кулі.
— Суть в тому, що немає в Європі військових конфліктів. Це наш конфлікт, тому це унікальна річ, коли військових адаптують до суспільства завдяки петанку, — пояснив Varosh Петро Гойс, президент Закарпатської федерації петанку. — І цей семінар так і називався: “Петанк, адаптивний спорт і спосіб реабілітації”. Тобто ми зараз у війні, у нас є ветерани з різними фізичними вадами і дуже важливо було через петанк їх адаптувати до соціального нормального життя і до спорту.

На брифінгу в Закарпатській ОВА тренери розповіли про петанк як про адаптивний вид спорту
Ідею використати петанк як засіб реабілітації підтримали у Всесвітній федерації петанку і на тренінг приїхав один з кращих тренерів петанку Петер Фукса. Петро Гойс розповів: петанк є паралімпійським видом спорту.
— Це найсоціальніший вид спорту, який підходить усім — дітям, літнім людям, людям із фізичними ушкодженнями, хворим на аутизм та хворобу Альцгеймера, — пояснив він. — Він підходить також людям на кріслах колісних та з протезами.
Стояти на двох ногах
Член наглядової ради спортивно-реабілітаційного центру, керівник ГО “Учасники бойових дій «Нескорені»” Едуард Залеський розповів:
— Петанк, вірю, дуже скоро стане адаптивним видом спорту. Він дуже швидко переключає тебе з повсякденного життя на спорт, тому що тобі треба сконцентруватися — це дуже важливо. І ти перестаєш думати про свої проблеми, а думаєш тільки по гру, зосереджуєшся на кулях. Це дуже хороший вид спорту для реабілітації військових.

Віцепрезидентка Федерації петанку України з питань фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із дисфункціями в стані здоров’я внаслідок впливу травматичних подій війни Оксана Юденко каже: гра настільки проста, що навіть люди з важкими травмами, як-от множинними контузіями, м’язовими порушеннями, з протезами чи на кріслах колісних, можуть досить швидко її опанувати.
— Така проста ігрова форма допомагає не тільки відновлювати рухові навички, а й полегшити соціалізацію, отримуючи перші спортивні результати. За годину-півтори, поки триває гра, покращується й психоемоційний стан, — сказала вона на брифінгу в Закарпатській ОВА.



— Спорт, праця, сім’я – це все інструменти, які дуже сильно допомагають ветерану у відновленні, — каже Микола Клим, капелан Корпусу військових капеланів. — Для мене спорт — це дисципліна і відносини з людьми. І чим вони різноманітнішим, тим краще. Петанк вчить нас стояти на двох ногах і якщо ви можете стояти в грі з напарником, то це буде сила.
Відновлення і майданчики
Люди, які пройшли цей семінар, будуть рекомендовані реабілітаційним і медичним центрам, які займаються реабілітацією військових, щоб вони проводили заняття з військовими, пояснив Varosh Петро Гойс.


— Вони тепер вже знають, який має бути підхід, було багато вправ, які мають бути тренінги з цими військовими, як їх залучити до нормального життя. Тобто зараз ці люди вже фактично є фахівцями з роботи з ветеранами по петанку.
Впродовж тренінгу заняття приходили у Закарпатському регіональному центрі з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Учасники обговорили, що тут будуть побудовані майданчики для гри в петанк як у самому залі, так і за його межами.

— Також ми хочемо, щоб майданчики були передбачені і в цьому великому реабілітаційному центрі “4.5.0”, який будується на БАМі. В залах грали ми спеціальними кулями, якими можна. Тобто це не металеві, вони прорезинені кулі, але вони в тої самої ваги, але вони адаптовані якраз у ці кулі для того, щоб грати в залах, — додав Петро Гойс.
Зоряна Попович, Varosh
Фото Varosh та зі сторінки Закарпатської ОВА у фейсбуці
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів