Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів

До проєкту, який передбачає проведення навчальних семінарів для майбутніх фасилітаторів, залучені й провідні закордонні спеціалісти – інструктор міжнародної школи петанку CIEP Петр Фукса (Чехія) та тренер з петанку Давід Нуро (Франція), які вже працювали з жіночою та чоловічою збірними України з цього виду спорту.
Петанк як реабілітація
На тренінгу присутні фізіотерапевти, медпрацівники, представники громадських організацій, які дотичні до петанку, а також фахівці зі Львова, Києва, Харкова й інших міст. Вони проходять теоретичний і практичний блоки, опановуючи програми реабілітації для військових через гру в петанк, щоб надалі допомагати останнім займатися цим видом спорту. Для зручності, особливо в приміщеннях реабілітаційних центрів, гравцям пропонують використовувати не класичні металеві, а гумові кулі.
— Суть в тому, що немає в Європі військових конфліктів. Це наш конфлікт, тому це унікальна річ, коли військових адаптують до суспільства завдяки петанку, — пояснив Varosh Петро Гойс, президент Закарпатської федерації петанку. — І цей семінар так і називався: “Петанк, адаптивний спорт і спосіб реабілітації”. Тобто ми зараз у війні, у нас є ветерани з різними фізичними вадами і дуже важливо було через петанк їх адаптувати до соціального нормального життя і до спорту.
На брифінгу в Закарпатській ОВА тренери розповіли про петанк як про адаптивний вид спорту
Ідею використати петанк як засіб реабілітації підтримали у Всесвітній федерації петанку і на тренінг приїхав один з кращих тренерів петанку Петер Фукса. Петро Гойс розповів: петанк є паралімпійським видом спорту.
— Це найсоціальніший вид спорту, який підходить усім — дітям, літнім людям, людям із фізичними ушкодженнями, хворим на аутизм та хворобу Альцгеймера, — пояснив він. — Він підходить також людям на кріслах колісних та з протезами.
Стояти на двох ногах
Член наглядової ради спортивно-реабілітаційного центру, керівник ГО “Учасники бойових дій «Нескорені»” Едуард Залеський розповів:
— Петанк, вірю, дуже скоро стане адаптивним видом спорту. Він дуже швидко переключає тебе з повсякденного життя на спорт, тому що тобі треба сконцентруватися — це дуже важливо. І ти перестаєш думати про свої проблеми, а думаєш тільки по гру, зосереджуєшся на кулях. Це дуже хороший вид спорту для реабілітації військових.
Віцепрезидентка Федерації петанку України з питань фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із дисфункціями в стані здоров’я внаслідок впливу травматичних подій війни Оксана Юденко каже: гра настільки проста, що навіть люди з важкими травмами, як-от множинними контузіями, м’язовими порушеннями, з протезами чи на кріслах колісних, можуть досить швидко її опанувати.
— Така проста ігрова форма допомагає не тільки відновлювати рухові навички, а й полегшити соціалізацію, отримуючи перші спортивні результати. За годину-півтори, поки триває гра, покращується й психоемоційний стан, — сказала вона на брифінгу в Закарпатській ОВА.
— Спорт, праця, сім’я – це все інструменти, які дуже сильно допомагають ветерану у відновленні, — каже Микола Клим, капелан Корпусу військових капеланів. — Для мене спорт — це дисципліна і відносини з людьми. І чим вони різноманітнішим, тим краще. Петанк вчить нас стояти на двох ногах і якщо ви можете стояти в грі з напарником, то це буде сила.
Відновлення і майданчики
Люди, які пройшли цей семінар, будуть рекомендовані реабілітаційним і медичним центрам, які займаються реабілітацією військових, щоб вони проводили заняття з військовими, пояснив Varosh Петро Гойс.
— Вони тепер вже знають, який має бути підхід, було багато вправ, які мають бути тренінги з цими військовими, як їх залучити до нормального життя. Тобто зараз ці люди вже фактично є фахівцями з роботи з ветеранами по петанку.
Впродовж тренінгу заняття приходили у Закарпатському регіональному центрі з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Учасники обговорили, що тут будуть побудовані майданчики для гри в петанк як у самому залі, так і за його межами.
— Також ми хочемо, щоб майданчики були передбачені і в цьому великому реабілітаційному центрі “4.5.0”, який будується на БАМі. В залах грали ми спеціальними кулями, якими можна. Тобто це не металеві, вони прорезинені кулі, але вони в тої самої ваги, але вони адаптовані якраз у ці кулі для того, щоб грати в залах, — додав Петро Гойс.
Зоряна Попович, Varosh
Фото Varosh та зі сторінки Закарпатської ОВА у фейсбуці
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
До цієї новини немає коментарів