Оригінальні роботи Кобзаря: офорти Тараса Шевченка зберігають у Закарпатському художньому музеї ім. Бокшая

Про роботи Кобзаря та як вони потрапили в Закарпатському художньому музейї розповіла Суспільному заступниця директора з наукової частини музею Людмила Біксей.
В експозиції українського мистецтва в Закарпатському художньому музеї імені Йосипа Бокшая є дві оригінальні роботи Тараса Шевченка — це офорти "Дари в Чигирині" та "Притча про виноградаря".
"Техніка офорта, в якій працював Тарас Шевченко і за що був названий Рембрандтом українського мистецтва, це дуже складна техніка, техніка, яка вимагає навиків роботи з металом, коли обробляється поверхня металу, наноситься у зворотному дзеркальному образі той сюжет, який хоче представити автор. В нас в колекції є два офорти Тараса Григоровича Шевченка, це тематичні речі, які були створені ним в різні періоди його життя", — розповіла Людмила Біксей.
Офорт "Притча про виноградаря" — це біблейська притча, яка відтворена через надихання роботами голландських майстрів офорта. Шевченко зобразив притчу про господаря, який роздає завдання своїм слугам, а слуги приходять потім і звітують та одержують винагороду.
Ці картини Тараса Шевченка в Закарпатський художній передали з Київського державного музею українського мистецтва.
"У Закарпатському художньому музеї ці картини з 1948 року. Графічні роботи мають в особливих умовах знаходитися. Це унікально, що на Закарпатті є оригінали Тараса Шевченка", — зазначила Людмила Біксей.
Цьогоріч у Народному літературному музеї Закарпаття, що є філіалом художнього музею, відкрили виставку "Кобзар до Ужгорода йде". Вона триватиме до 30 березня.
"Тут ми зібрали "Кобзарі" Шевченка, які видані українською мовою, угорською, словацькою, румунською, литовською, польською мовами. Є тут рідкісні книжки, наприклад, факсимільне видання другого "Кобзаря" Шевченка, який він сам уклав і за життя не побачив надрукованим", — каже завідувач філіалу Василь Густі.
За його словами, книжково-документальні виставки, різноманітні заходи, вечори, присвячені Кобзарю у музеї проводять щороку у Шевченківські дні — 9-10 березня.
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
 - Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
 - «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
 - “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
 - Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
 - "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
 - Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
 - Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
 - "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
 - «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
 - “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
 - Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
 - "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
 - Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
 - «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
 - «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
 - Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
 - Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
 - Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
 - 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
 

До цієї новини немає коментарів